Посібник із креативного мислення. Крис Гриффитс
здібності; то є хибне враження.
Креативність просто втрачає форму через невикористання та через нашу хибну думку, що вона не має практичного застосування. Наче м’язи, що ніколи не навантажувались, творчість згасає через нехтування. За допомогою навчання тому, як грати та активно прагнути креативності, ми можемо знову відкрити та відчути в собі магію креативності, якою ми володіли в дитинстві. Уявіть собі, чого б ви досягли, якщо мали б змогу повернути рівень креативності себе п’ятирічного!
Дехто каже, що креативність – це про те, як мислити поза межами, інші – що це про те, як бути креативним у межах. Але якщо меж просто немає? Якщо ви здатні усвідомити, що це за межі, та прибрати їх, то матимете змогу розблокувати безмежну кількість джерел креативності. Насправді межі відображають ваші сталі припущення, звички, упередження та стандартизовані шляхи мислення. В Apple відкинули межі, коли запитали себе: «Що робити? Ми розробили мобільний телефон без клавіатури!» Чарівний момент для Apple та небачений успіх для iPhone: величезний сенсорний екран, елегантний, сексуальний дизайн – і незабаром повалився світовий лідер ринку. З першої позиції виштовхнули Nokia. У той час усі інші виробники не помічали появи технології сенсорного екрану. Вони не могли звільнитися від сталих припущень щодо дизайну телефону та вважали, що споживачі надалі віддаватимуть перевагу кнопковим клавіатурам. Якщо ви такі ж, як я, то мали безліч сесій із «мозкового штурму» і на власному досвіді знаєте, що зруйнувати межі є не такою вже й легкою справою. Розглянемо типовий сценарій.
Ранкова зустріч із вашими колегами починається дуже вдало. Ви генеруєте деякі ідеї та поступово потрапляєте до рівномірного потоку. Є практичні «прості» ідеї, божевільні «зовнішні» ідеї та всі різновиди різнобарвних і цікавих ідей поміж ними. Ситуація здається обнадійливою. Але що ж діється? Може трапитися нескінченна кількість моментів, що зіб’є вас та інших членів вашої команди з обраного вами креативного шляху. Зазвичай ідеї просто закінчуються, зникають. Або ж вони стають такими, що сприймаються занадто дивакуватими для вашого сприйняття. Тож ви вирішуєте зосередитися на більш «безпечних» і менш ризикованих опціях. «Продовжуймо робити те, що робимо, тільки краще та швидше!» Чи «Залишмо той самий дизайн, тільки цього разу на фіолетовому тлі».
Можливо, ви чи інші члени команди почнете автоматично чіплятися за ідеї й аналізувати їх, а вони відволікають вашу увагу від створення нових.
«Хтось це вже зробив».
«Нашим клієнтам це не сподобається».
«Це не наш стиль».
«Але як це зробити?»
«Ми це робили минулого року».
«Це прекрасна ідея, але ми не можемо її собі дозволити».
Або, можливо, ви стаєте здобиччю страшного, постнегативного світогляду, що блокує вашу здатність бачити потенціал у певних ідеях і змушує вас не чути інших.
«Це ніколи