Дерева на дахах. Олександр Вільчинський
я.
Я не маю звички розпитувати, але мій «двійник» час від часу сам починає розповідати про свої «відрядження» в інші міста, в основному, я так зрозумів, до Києва і до Львова. Про якусь дружину генерала, що зняла йому номер у «Президент-готелі», і ще про якусь фірмачку-дизайнерку, що заробляла на етикетках до горілок. Вона закривала його у своїй майстерні, прив’язувала до ліжка і шмагала батіжком, а потім наказувала її шмагати, а після того ґвалтувала. Приносила йому дороге бухло і хавчик і дві доби не випускала.
По-моєму, від того всього у нього потроху починає їхати дах, повна лажа. То він від телефонних дзвінків шарахається, а то щохвилини вибігає з мобілою в коридор. І ні хліба, ні сала, лише свою дієтичну колу безперестанку дудлить… А колись мені розповідали, як він стояв у «Зустрічі» на дверях (ще коли «Зустріч» була!) і у стані повної нірвани спиняв кожного, вимагаючи плату за вхід. Ніколи б не повірив, що мій тихий, сумирний блядолиций Вікя на таке здатний.
дієтична кола
Спостерігаючи за зосередженою серйозністю свого «двійника» перед монітором редакційного компа, я розумію, що для нього головне – не жінки, яких він там знаходить, а таки сам процес цих пошуків. Схиблений на процесі – це вже точно. Часом під настрій мимоволі починаю його підцикувати. Кажу, шеф заходив і казав, що у компі знову якийсь вірусяка поселився.
– І його звати Вікя? – легко підіграє мені він.
Іншим разом я згадую про генеральшу, мовляв, скоро генерал приїде на побачення, а чи про ту з Козови, що вечорами маструбує під його вуркотання. Але генерала Вікя пропускає повз вуха, а про Козову каже, що нарешті треба зібратися і поїхати.
– Наприклад, ти був у Козові? – перепитує він мене.
– Вважай, я там народився, – відповідаю йому щоразу одне і те ж.
А чи, наприклад, починаю про його улюблену дієтичну «Колу-лайт». І на колу він реагує жвавіше, ніж на генеральшу з мастурбаторшею.
– А знаєш, любий друже Вікя? – я йому, начеб між іншим. – Хіміки недавно дослідили, що твоя дієтична кола вбиває всіх сперматозоїдів через хвилину після того, як вони у ній опиняються.
– Це ти сам придумав? – буркає він мені.
– Та ні, вчені довели… Коли сперматозоїди потрапляють у Колу, вони здихають.
– І в дієтичну?
– Нема різниці. Так написано.
– Чувак, вони що, ті твої хіміки, кінчали у колу, чи як?..
– Не знаю. Але твоя дієтична кола – непоганий контрацептив, май на увазі.
– Оцет все одно краще, – вдає байдужого Вікя, і розмова начеб забувається, але після того весь наступний тиждень я не бачу у нього на столі «Коли-лайт».
А потім, що б я не казав, він уже просто не чує. Але хіба то новина, вдавати глухого?
найкращий стимулятор
Проте найбільш прикольно вийшло (десять – нуль, тільки невідомо, на чию користь), коли якось пізнього вечора до мене в редакцію без попередження завітала Анжелка, а Вікя тоді ще не встиг піти. Остовпів хлопака. Але на його місці я і сам не знав би, що казати.