Секрети Лос-Анджелеса. Джеймс Эллрой
Ґаллодету, молодому слідчому з прокуратури. Усю провину цілком заслужено звалили на Річарда Стенсленда та Бада Вайта, але зачепило ще й трьох старих служак, яким все рівно була забезпечена пенсія. А свідкові мали віддячити переведенням до Відділу детективів. Склавши лейтенантські іспити, він уже за рік стане детективом лейтенантом Едмундом Дж. Екслі.
Ґрін вийшов; Елліс Лоу та Ґаллодет увійшли. Лоу і Паркер про щось упівголоса перемовлялися; Ґаллодет відчинив двері і покликав:
– Сержанте Вінсеннс, будь ласка!
Сміттє-Джек, весь прилизаний, у костюмі в тонку білу смужку. Він не дуже церемониться – кинувши погляд на годинник, упевнено сідає на стілець в центрі кабінету. Перекинувся поглядами із Лоу. Паркер пожирав нову жертву очима, і те, що в нього на думці, прочитати було доволі легко – презирство і нічого більше. Ґаллодет став біля дверей і закурив.
– Сержанте, – почав Лоу, – не будемо розтягувати задоволення. Ви від самого початку охоче співпрацювали з Відділом внутрішніх розслідувань, і це говорить на вашу користь. Однак дев’ятеро свідків бачили, як ви б’єте Хуана Карбігаля. А ще четверо із затриманих бачили, як ви вносите у відділок ящик рому. Як бачите, ваша слава грає вам не на руку. Газетні рубрики зі скандалами читають навіть алкоголіки.
До нього схилився Дадлі Сміт.
– Приятелю, нам дуже потрібна твоя слава. Потрібен зірковий свідок, який скаже привселюдно Великому журі: так, я вдарив затриманого – але тільки у відповідь! І оскільки швидше за все так воно і є, все, що в подальшому скажуть про тебе свідки із затриманих, буде тобі тільки на руку. Але нам потрібно, щоб ти зізнався, що це ти притягнув до відділка бухло. Зізнайся в дрібному порушенні внутрішнього розпорядку – і уникнеш суду. Містер Лоу гарантує, що звинувачення тобі не висунуть.
Сміттє-Джек замислився. Ед намагається вгадати хід його думок: більшу частину випивки приніс Бад Вайт, але Джек боїться на нього доносити.
– В Управлінні поліції, – сказав Паркер, – незабаром почнуться великі розборки. Полетить чимало голів. Дай свідчення – і я обіцяю, що тебе зачепить лише трохи. Не звільнення, не відсторонення від служби – тільки на рік або близько того відправимо тебе у заслання до Відділу моралі.
– Еллісе, – звернувся раптом Джек до Лоу, – може, для мене знайдеться інше місце заслання? Ти ж знаєш, що для мене означає Відділ наркотиків.
Лоу нахмурився.
– Ні, і досить про це, – втрутився Паркер. – Завтра ви підете на очну ставку, а потім я хочу, аби ви дали свідчення проти офіцера Краґмена, сержанта Такера й офіцера Пратта. Усі троє пенсію собі вже заробили. Про решту не переймайтеся – наш головний свідок дасть вичерпні свідчення, а якщо будуть питати про інших – сміливо відморожуйтесь, мовляв, нічого не бачив і нічого не чув. Ми повинні втамувати спрагу крові з боку суспільства, і, сподіваюся, три голови її задовольнять.
– Приятелю, ти досі був дуже обережний і не припускався помилок, – сказав Дадлі Сміт. – Так що просто продовжуй поводитися так, як поводишся завжди.
– Я