Секрети Лос-Анджелеса. Джеймс Эллрой
з тобою поговорити.
Джек пішов у глиб знімального майданчика – тут було спокійно, музику ледве чути. Макс Пелтц вручив йому два конверти.
– Твоя премія і бонус від Елліса Лоу. А це – від Спейда Кулі.
Пухкенька ж пачка йому дісталася від Лоу.
– А що треба Кулі?
– Я б сказав, що він хоче підстрахуватися і знати, що ти не звертатимеш уваги на його погані звички.
Джек закурив.
– Спейд мене не цікавить.
– Що, недостатньо знаменитий для тебе?
– Не заривайся, Максе.
Пелтц нахилився до нього і прошепотів:
– Краще б ти, Джеку, не заривався. Знаєш, твоя репутація в наших колах стрімко погіршується. Подейкують вже, що ти поплутав береги і граєш не за правилами. Ти притиснув Бретта і зробив послугу містеру Лоу – добре, він сраний педофіл, тож катюзі по заслузі. Але не треба кусати руку, яка тебе годує. Ти в курсі, що половина людей у «Індастрі» час від часу любить побалуватися травкою? Чого ти пристав – ганяй собі чорних джазменів, там поле незоране роботи.
Джек роздивився приміщення. Бретт Чейз балакав із парочкою гоміків – Біллі Дітерлінґом і Тіммі Волберном. Кікі Т. і Джонні Стомп також чесали про щось язиками. Та й Собачник Перкінс і Лі Вакс не пасуть задніх… Кругом самі любителі дунути.
– Серйозно, Джеку, – сказав Пелтц. – Грай за правилами.
– Максе, та все моє життя – це гра, – сказав Джек, вказуючи на головорізів біля столу із закусками. – Бачиш цих хлопців?
– Звичайно, бачу. І що?
– Максе, у нас у Відділі такі збіговиська прийнято називати «злочинними угрупованнями». Перкінс – кримінальник-рецидивіст, який трахає собак. Ейб Тайтелбаум звільнений умовно-достроково. Той високий, вусатий мужик – Лі Вакс, на ньому щонайменше з десяток мокрух для Мікі Коена. Красунчик-макаронник – це Джонні Стомпанато. Гадаю, йому ще й тридцятки немає, але список його геройств ти втомишся читати. Розумієш, поліція Лос-Анджелеса наділила мене владою та обов’язком гвинтити цих покидьків, якщо вони тільки підозріло чхнуть. А я не виконую свого боргу і цього не роблю. Тому що я граю за правилами.
– То так і продовжуй, – відповів Пелтц, помахуючи сигарою. – Але, може, не треба вдавати із себе аж настільки крутого хлопця. Ого, нічого собі – поглянь-но тільки, як Міллер Стентон взявся до твоєї подружки. Господи, та ж вона зовсім малолітка.
Джек згадав чутки, що якось Макса зловили зі школяркою.
– Для тебе вона вже старувата.
– Ха! Йди вже, кобелю! Твоя дівуля вже шукає тебе!
Карен розглядала плакат на стіні: Бретт Чейз у ролі лейтенанта Венса Вінсента. Коли підійшов Джек, дівчина просто променилася щастям.
– Боже мій, та це просто неймовірно! Розкажи мені, хто тут хто!
Музика гриміла на повну – Кулі взяв найвищу ноту, яку міг, Собачник Перкінс лупив по барабанах. Джек у танці потягнув Карен у дальній кут, забитий дуговими лампами. Чудове місце – тут і і тихо, і видно всіх гостей як на долоні.
Джек