Біблійні казки: Казки та легенди про святих. Сборник
рак: а морські раки такі-такі здорові, що два чоловіка на собі потягнуть. Ото і каже він до Соломона:
– Соломоне, Соломоне! Не зміряєш ти моря! Двадцять літ шукав я колись дна та й то не найшов, а тобі, Соломоне, його не видати! Повертайся ти назад, бо й то може бути, що який-небудь молодий рак клешнями тобі ланцюг перетне!
Послухав Соломон та й вийшов із моря. А тут йому уже й небагато жити оставалось.
Ото і думає Соломон, як би йому утекти від смерті. Дочувся він, що десь то є на білім світі безсмертная гора, та й став до неї доставатись.
А під тою горою жили черці та монастирі будували. Ото Господь і каже тим черцям:
– Покидайте живо всю роботу та робіте гріб і домовину! До вас іде премудрий Соломон умирати!
Ото вони й роблять і гріб, і домовину, аж надходить Соломон:
– А що ви, люди, робите? – питає.
А вони і кажуть:
– Гріб на Соломона.
Почув Соломон, – крути не верти, а треба вмерти.
– А маєте ж ви міру? – питає їх.
– Ні, не маєм! – кажуть черці.
– То беріть міру з мене: він такий, як я, – каже Соломон.
Взяли черці з нього міру, збили домовину, по домовині припустили й гріб, а Соломон і каже:
– Ану чекайте, я зміряю домовину!
Положився в домовину…
– Ну! – каже, – до міри!.. А впустіть в яму!
Впустили в яму.
– Тепер засипайте, – каже Соломон. – А Соломона вам не треба ждати, бо я сам Соломон…
Як Соломон море міряв
Премудрий Соломон хотів змірити море і зробив собі такий човен і казав чотирьом ковалям робити чотири роки ланцюг. Зробили вони йому той ланцюг, а він учепив його до того човна і прив’язав його до берега моря, і пустився їхати морем. Аж тут надпливає рак, як вхопив своїми щипцями за той ланцюг, як потис, та й перекусив. А Соломон на човні плине та й плине щораз далі. Аж тут надпливає риба та й проковтнула той човен разом із Соломоном.
А то було вночі, як Соломон спав у човні. Будиться він вже в рибі, обзирається та й гадає собі: що за диво! На морі все видно, чи вдень чи вночі, а тут не видно, хоч око вийми. Тоді почав мацати довкола себе і пізнав, що він у рибі. Вийняв він ножика і почав різати. Як почало тую рибу дуже боліти, то вона з болю вискочила аж на берег і там загибла. Побачили люди тоту рибу на березі, прийшли та зачали її різати. Як розпороли, дивляться, а з риби вилізає чоловік. Вони його спитали:
– А ти де тут узявся?
А він каже, що плив по морі та й його риба з човном проковтнула. Приймали його ті люди до себе.
– Жий, – кажуть, – межи нами.
Добре. Жив він там у тім селі. А тим часом старий цісар, його отець, не знає, що це з ним сталося, розпитує всюди – нема ніякої відомости. Тоді він казав зробити золотий плуг, дав його двом своїм слугам і післав їх у світ, щоби ходили від села до села і щоби питали, кілько той плуг варт? Раз вони прийшли до того самого села, де жив Соломон, та й питають у людей, але ніхто не знає, що би той плуг міг бути варт. А Соломон як то почув, то перебіг їм дорогу та й став перед ними. От вони приходять просто до нього