Фауст. Иоганн Гете
льоху трунку.
Зібель
Нічого! Я вас помирю!
Фрош
Дамо вам похвалу, як буде до вподоби.
Та цур! Щоб не маленькі проби!
Тут треба, щоб суддею буть,
Добряче цівкою смикнуть.
Альтмаєр
Це гості з Рейна, річ видима.
Мефістофель
Добудьте десь свердла!
Брандер
А що свердлом робить?
Хіба в вас тут і кухви за дверима?
Альтмаєр
Он в шинкаря в кутку начиння все лежить.
Мефістофель
(бере свердла; до Фроша)
Яким же вас почастувати?
Фрош
А що, хіба у вас усякі є?
Мефістофель
Хай кожен те, що хоче, п'є.
Альтмаєр
(до Фроша)
Іч? Ти почав і губи вже лизати!
Фрош
Гаразд! Як вибирать – то рейнське вибираю:
Найкращі нам дари від батьківського краю.
Мефістофель
(просвердлюючи дірку в столі проти Фроша)
Ви воску принесіть, щоб затички ліпити.
Альтмаєр
Та це таке – дурних сліпити!
Мефістофель
(до Брандера)
А вам?
Брандер
Шампанського вина,
Щоб шумувало аж до дна!
Мефістофель провірчує дірки; хтось тим часом поналіплював із воску пробок і затикає дірки.
Брандер
Й чужого не цураймось, друзі, —
Буває, й там щось добре є.
Хоч німцю щирому не до душі французи,
Він їхні вина радо п'є.
Зібель
(коли Мефістофель підходить до нього)
Я кислого, признатись, не люблю,
Солодкого ж ніде не уникаю.
Мефістофель
Тоді я вам вточу токаю.
Альтмаєр
Ні, глуму я не потерплю!
Ану ж, погляньте прямо в очі!
Мефістофель
Про це й балакати не варт —
То був би надто смілий жарт.
Кажіть, до чого ви охочі?
Чим можу вас я пригостить?
Альтмаєр
Чим ваша хіть. Лиш не томіть!
Всі дірки попровірчувано й позатулювано.
Мефістофель
(з химерними вихилясами)
Грона є на лозі,
Роги є на козі,
Вино – це сік, лоза – деревина,
З дерева стіл, в нім скриті вина.
В природу глибше заглядай.
Вір в чудо й чуда дожидай!
Виймайте затички і пийте!
Всі
(повиймали затички; кожному ллється в склянку замовлене вино)
О пречудовий водограй!
Мефістофель
Та цур, ні краплі не розлийте!
(П'ють по другій).
Всі
(співають)
Прелюдожерно гарно нам,
Мов всім на світі кабанам!
Мефістофель
Поглянь,