Тік-Ток з Країни Оз. Лаймен Фрэнк Баум
знову повертів перед ним Магнітом Любові, і, глянувши на нього, Садівник не зміг більше чинити опір.
Він повів Косматого чоловічка, Бетсі й Хенка до протилежного кінця оранжереї і обережно відімкнув маленькі дверцята. Так мандрівники опинилися в чудовому Королівському саду.
Сад був з усіх боків оточений високою огорожею, а посередині стояли гігантські рожеві кущі з м’ясистими зеленими листками, що на дотик нагадували оксамит. На цих кущах росли члени Королівської сім’ї – чоловіки, жінки, діти – всі на різних стадіях дозрівання.
І тіла, й одяг троянд були зеленуватого відтінку, що надавало їм незавершеного вигляду. Троянди стояли нерухомо, як неживі. Їх прикривали ніжні листочки, що трохи ворушитися від подиху вітру. Широко відкриті, незрячі очі дивилися прямо перед собою. Бетсі стала обходити великий кущ, який ріс у самісінькому центрі, й раптом побачила юну принцесу дивовижної краси: вона вже зовсім розпустилася, її колір і форма були бездоганні.
– Ой, а ця вже дозріла! – здивовано й радісно вигукнула Бетсі, розсовуючи листя, щоб краще розгледіти квітку.
– Мабуть, ти маєш рацію, – погодився Садівник, підійшовши до Бетсі й дивлячись разом з нею на троянду. – Але оскільки це дівчина, вона не може бути нашим правителем.
– Не може, не може! – підхопив неголосний хор голосів.
Обернувшись, Бетсі побачила, що всі троянди з оранжереї йшли за ними і тепер скупчилися біля входу.
– Річ у тім, – пояснив Садівник, – що піддані Країни Троянд не хочуть, щоб ними правила дівчинка. Вони хочуть короля.
– Короля! Ми хочемо Короля! – підхопив хор.
– Але вона – член Королівської сім’ї? – запитав Косматий чоловічок, милуючись прекрасною принцесою.
– Звичайно, раз вона виросла на Королівському кущі. Її ім’я Озга, вона далека родичка Озми з Країни Оз. Аби тільки вона була чоловіком, ми б негайно і з радістю проголосили її нашим Правителем.
Садівник відвернувся і заговорив про щось зі своїми трояндами. Тоді Бетсі тихенько шепнула кудлатому товаришу:
– Нумо зірвімо її!
– Давай, – відповів він. – Якщо вона належить до Королівської сім’ї, то має всі підстави правити цим Королівством, а якщо ми зірвемо її, вона, звичайно ж, стане нас захищати і не допустить, щоб нас вигнали звідси або заподіяли шкоду.
Бетсі й Косматий чоловічок взяли прекрасну принцесу троянд з двох боків під руки і, злегка повернувши її там, де вона ногами приросла до куща, легко відокремили від гілки. Озга граціозно спустилася на землю, низько вклонилася Бетсі й Косматому чоловічку і сказала чарівним, ніжним голосом:
– Дякую вам.
Почувши ці слова, Садівник та троянди обернулися й побачили, що Принцеса зірвана з куща й ожила. Всі очі квітів заблищали від гніву й обурення.
– Яка зухвалість! Як ви сміли! Що ви накоїли!
– Всього лиш зірвали для вас Принцесу, – весело відповіла Бетсі.
– Але ми не хочемо її! Ми хочемо Короля! –