Ідеї чистої феноменології і феноменологічної філософії. Книга перша. Загальний вступ до чистої феноменології. Едмунд Гусерль
558 с.). У другому покращеному виданні цього перекладу в серії «Бібліотека класичної світової наукової думки» вжито слова «притямний» і «притямність» (Див.: Шюц А., Лукман Т. Структури життєсвіту; [пер. з нім. і післямова В. Кебуладзе]. – Харків: Фоліо, 2018. – 540 с. – (Б-ка класичної світової наукової думки)).
24
Це множина від латинського іменника «animal» («жива істота»). Але Гусерль пише цей іменник з великої літери, в такий спосіб доместифікуючи його, адже в німецькій, на відміну від латини, іменники пишуться з великої літери. Тому я вирішив не зберігати написання латинкою і не перекладати це слово з латини, а доместифікувати його, написавши кирилицею. Відповідно до такої стратегії перекладу прикметник «animalisch» доместифіковано як «анімальний».
25
Див. вище: § 15, с. 40–41.
26
Див. вище: § 35, зокрема с. 75–76.
27
Тут, як і взагалі в цьому творі, ми вживаємо слово «принципово» в строгому сенсі у зв’язку з найбільшою і тому найрадикальнішою сутнісною загальністю, тобто сутнісною необхідністю.
28
Mutatis mutandis (лат.) – з відповідними змінами.
29
У моїх Ґетинґенських лекціях (а саме, починаючи від літнього семестру 1904) я замінив покращеним неповний розгляд зав’язків цих простих і фундованих споглядань, який я (перебуваючи ще під надто великим впливом панівних у психології поглядів) здійснив у «Логічних дослідженнях», і докладно сповістив про свої подальші дослідження – які, до речі, за цей час вплинули на термінологію і зміст спеціальної літератури. Я сподіваюся, що у наступних томах «Щорічника» зможу оприлюднити ці та інші дослідження, на які вже давно спираюся в лекціях.