1984. Ми. Джордж Оруэлл
своїх пальців ніг з прямими колінами.
Розділ 4
Почався черговий робочий день. З мимовільним глибоким зітханням (і неважливо, що телеекран був поруч) Вінстон притягнув до себе диктограф, здув пил з мікрофона і одягнув окуляри. Потім він розгорнув і скріпив разом чотири маленьких згортка, які тільки що вивалилися з пневматичної пошти з правого боку його столу.
У його кабінці було три отвори. Праворуч від диктографа була невелика пневматична труба для письмових повідомлень, зліва велика для газет; а на бічній стіні, на відстані витягнутої руки, була невелика продовгувата щілина, захищена гратами. Остання призначалася для утилізації макулатури. Тисячі, навіть десятки тисяч таких щілин були розташовані по всій будівлі, не лише у кожній кімнаті, але і через кожні кілька метрів у коридорах. Їх називали дірами пам'яті. Коли який-небудь документ підлягав знищенню або якщо хтось бачив, що десь лежить незрозумілий клаптик паперу, це вже була дія, доведена до автоматизму – підняти гратки найближчої діри пам'яті і викинути його, після чого теплий потік повітря віднесе той папірець до величезних печей десь у невідані глибини будівлі і перетворить на попіл.
Вінстон передивився чотири розгорнутих листки паперу. Кожен містив повідомлення, яке складалося з одного або двох рядків на скороченому жаргоні (не новомові, але там були терміни новомови), який використовувався в міністерстві для внутрішніх листувань. А повідомлення були наступні:
«Таймс» від 17.3.84 мова сб невірний прогноз африка виправити
«Таймс» від 19.12.83 прогнози трирічка 4 квартал 83 помилки виправити
«Таймс» від 14.2.84 мінідост неправильно шоколад виправити
«Таймс» від 3.12.83 повідомлення сб наказ двічіплюснедобре посилання неособи переписати повністю подати нагору документацію
З легким відчуттям задоволення Вінстон відклав четверте повідомлення. Це була складна і відповідальна робота, і за неї краще братися в останню чергу. Перші три повідомлення були рутинними справами, хоча друге, ймовірно, передбачало довге й нудне перебирання списків цифр.
Вінстон набрав «потрібні номери» на телеекрані і запросив відповідні випуски «Таймс», які вже через кілька хвилин випали з пневматичної труби на його стіл. Отримані ним повідомлення стосувалися статей і новин, які з тих чи інших причин було необхідно змінити або, згідно офіційної термінології, «виправити». Наприклад, у випуску «Таймс» від 17 березня 1984 року Старший Брат у своєму виступі напередодні передбачив, що південно-індійський фронт буде залишатися спокійним, а незабаром почнеться євразійський наступ у Північній Африці. Але сталося так, що Євразійське вище командування розпочало наступ саме у Південній Індії, залишивши Північну Африку в спокої. Тому необхідно було переписати абзац промови Старшого Брата таким чином, наче він передбачав саме те, що дійсно сталося. Або випуск «Таймс» від 19 грудня 1983 року, де були опубліковані офіційні прогнози виробництва різних