Циганка за мільйон. Окса Фом
Лулу і пальцем ткнула у величезне дзеркало, – гляньте на нас. У такому вбранні з тонною макіяжу на обличчі та з модними зачісками тільки останній дурень прийме нас за циганок.
Й дійсно у дзеркалі відображалися звичайні привабливі дівчата, що прийшли до клубу пропустити по коктейлю та порозминатися на танцювальному майданчику.
– До речі, той Кір зараз десь тут, – попередила Лулу.
– Звідки знаєш? – Відразу ж запитала Зара.
– Шшш, дівчата, навіть у стін є вуха, – занервувала Тасарла й пожалкувала, що прислухалася до поради брата та взяла з собою супровід.
– Його автівка стояла поряд з клубом, – значно тихіше відповіла на поставлене запитання Лулу.
– Добре! Тоді до справи, – промовила Зара і відкрила останні двері, що відділяли їх від основного залу.
Якась драйвова мелодія різко вдарила по вухах. Від несподіванки Тасарла не відразу зібралася з думками. А от супутниці вже на всіх парах включилися у гру, атакуючи охоронців милими посмішками й запитаннями про те, де таким гарним дівчатам можна присісти.
Тасарла вирішила не заважати й відійшла на деяку відстань. У кожного своя роль, тож можливо варто покластися на дівчат та трохи розслабитися, бо якщо так нервувати, то можна купу помилок наробити. Як-не-як, а сьогодні вони прийшли не стільки шпигувати, скільки відпочивати.
– Келих «Шардоне», – крикнула Тасарла, офіціанту, що пробігав повз неї.
– Три келихи за той столик, – скорегувала замовлення Зара й відпустила хлопця.
– У нас вже й столик є?
– А що ми просто так посміхалися тим велетням біля дверей? Звісно є. Ходімо. До речі, з того місця якраз вся зала, як на долоні.
Й дійсно охоронці порадили гарний куточок. І це, мабуть, єдиний столик, який не потрапляв в поле зору камер відеоспостереження. А їх в приміщенні вистачало.
Дівчата ще не встигли як слід вмоститися, а вправний офіціант вже приніс випивку.
– Це комплімент від нашого закладу, – промовив він, намагаючись перекричати музику і додатково поставив перед гостями фруктову нарізку.
Зара й Лулу щось там весело щебетали у відповідь, а Тасарла потяглася за келихом, але до рота його так і не донесла. Її погляд відразу вицупив з натовпу бородатого чоловіка зі знімка, що на днях показував брат.
Такого важко було не помітити. Навіть охоронці біля дверей не могли зрівнятися з ним у величі.
По спині дівчини неприємно пробіг холодок. Інтуїція підказувала, що краще тікати й не обертатися, але Тасарла не могла підвести брата, бо знала – її відмова не зупинить Чендера. А разом з тим ще й додасть небезпечності ситуації. Втратити ще одну близьку людину вона не могла.
Тим часом до велетня підійшов незнайомий чоловік. Вони потисли один одному руки й Кір пригостив співрозмовника випивкою. Тасарлі здалося, що між ними зав’язалася дружня розмова.
– Ми на танцювальний майданчик… ти з нами? – Запитала у дівчини Зара.
– Ні. Ви йдіть веселіться, а я замовлю