Прокляті рубіни. Книга друга. Кольє Магдаліни. Андрис Лагздукалнс
Вікторія Фернандес де Мендоза, герцогиня дель Інфанто, якій нещодавно виповнилося 72 роки.
Поховавши минулого року чоловіка, герцогиня займала вільний час відвідуванням родичів, яких життя розкидало світом. Цей весняний вояж вона почала зі столиці Франції, де мешкали її двоюрідна племінниця з чоловіком і онука з двома дітьми.
Великого захоплення відвідини літньої жінки у родичів не викликали. Більш того, вони під будь-яким приводом намагалися уникати зустрічі з нав'язливою старою.
Герцогиня мала препаскудний характер, який за її висловом склався через негідну поведінку покійного чоловіка – бабія і марнотратника життя. Але, не дивлячись на його надмірне захоплення протилежною статтю, герцогиня примудрилася народити дону Антоніо сімох дітей. Махнувши рукою на недолугого чоловіка, герцогиня займалася вихованням їхніх нащадків згідно з традиціями справжніх продовжувачів дворянського роду.
Змушені з народження мешкати в жорстких рамках заборон, які часом мало відрізнялися від інквізиторських, діти, досягнувши повноліття, стрімголов тікали якомога далі від рідної домівки. Позбувшись опіки суворої матері, вони починали нове життя, будуючи його на власний розсуд, що часом призводило до плачевних наслідків. Старший син приохотився до наркотиків і не доживши до тридцяти років, помер від передозування. Одна з доньок після свого вояжу країнами Південно-Східної Азії, під час, якого намагалася переспати мало не з кожним вподобаним нею чоловіком, підчепила якусь невідому хворобу. Лікарі розводили руками й скрушно хитали головами – вони були безсилі. За два місяці після повернення додому, сорокарічна жінка померла.
Зараз, не маючи можливостей застосувати на практиці свій стиль гідного дворянського виховання, герцогиня, вдягнувши жалобне вбрання, що відповідало європейській моді початку 19-го століття, об'їжджала свою численну рідню з інспекцією.
Кожен її приїзд означав нескінченні нотації, багатогодинні розмови на моральні теми та перелік заходів, проведення яких повинно було повернути її нащадкам і родичам вигляд відповідний до статусу іспанських грандів.
Цього дня герцогиня з інспекцією відвідала навчальний заклад, в якому незабаром судилося здобути освіту двом її правнучкам. Довівши до стану нападу легкої форми шизофренії, членів опікунської ради елітної школи, донна Каталина вважаючи свою місію виконаною, повернулася до готелю.
Увійшовши до апартаментів, вона насамперед підійшла до прихованого за картиною сейфу. Набравши код, донна відкрила дверцята і зняла з себе прикраси: сережки з діамантами, золотий браслет у вигляді змійки з смарагдовими очима, штук п'ять кілець і перснів. В останню чергу вона зняла золоте кольє, з трьома прекрасними рубінами, яке прикрашало її груди. Всі прикраси були старовинними, виключно ручної роботи і передавалися в їхній родині в спадок по жіночій лінії. Склавши коштовності до сейфа, герцогиня закрила дверцята, перевірила, чи надійно вони замкнені, повернула на місце картину та викликала покоївку.
Постійно