Карти на стіл. Агата Крісті

Карти на стіл - Агата Крісті


Скачать книгу
відкриття.

      – Знову щось пов’язане з підрахунком балів?

      – Саме так. Міс Енн Мередіт перевертає свій листок, розкреслює його й відтак використовує зворотній бік.

      – І що це означає?

      – Це означає, що їй знайома бідність або ж що вона дуже економна від природи.

      – Але її вбрання доволі дороге, – зауважила місіс Олівер.

      – Закличте майора Деспарда, – сказав суперінтендант Баттл.

      Розділ сьомий. Четвертий убивця?

      Деспард увійшов у кімнату швидким енергійним кроком, який нагадав Пуаро щось чи когось.

      – Даруйте, що змусили чекати вас так довго, майоре Деспард, – сказав Баттл. – Але я хотів перш за все дозволити дамам якнайшвидше покінчити з цим.

      – Не треба вибачень. Я все розумію.

      Він сів і звів запитальний погляд на поліціянта.

      – Отже, як добре ви знали містера Шайтану? – почав суперінтендант.

      – Ми зустрічалися з ним двічі, – рішуче відповів Деспард.

      – Лише двічі?

      – Саме так.

      – За яких обставин це було?

      – Близько місяця тому ми обидва були гостями на одній вечері. А тоді він запросив мене на вечірку, що мала бути за тиждень.

      – Вечірка відбувалася тут?

      – Так.

      – Де саме – у цій кімнаті чи у вітальні?

      – У всіх кімнатах.

      – Бачили цю маленьку річ?

      Баттл знову дістав стилет.

      Майор Деспард трохи скривив губи.

      – Ні, – відказав він. – Того разу я не завважив цю річ, тож не замислив використати її пізніше.

      – Немає необхідності випереджати мої запитання, майоре Деспард.

      – Перепрошую. Але було очевидно, до чого ви хилите.

      На якусь мить запала тиша, а тоді Баттл продовжив свій допит.

      – Чи були у вас якісь причини недолюблювати містера Шайтану?

      – Повно причин.

      – Даруйте? – здивовано перепитав суперінтендант.

      – Повно причин недолюблювати, а не вбивати його, – відповів Деспард. – У мене не було ані найменшого бажання вбивати його, але я з превеликим задоволенням його відлупцював би. Шкода. Бо тепер уже запізно.

      – І чому ви хотіли відлупцювати Шайтану, майоре Деспард?

      – Тому що той даго так і напрошувався отримати по заслугах. У мене аж руки свербіли надавати йому.

      – То, може, ви щось про нього знали? Щось компрометувальне, маю на увазі?

      – Він занадто пишно виряджався. Його волосся було занадто довгим. Від нього постійно на милю несло парфумом.

      – А проте ви прийняли його запрошення на вечерю, – підкреслив Баттл.

      – Якби я приймав запрошення лише на ті вечері, де не маю жодних претензій до господарів, то так нікуди і не ходив би, – сухо відповів Деспард.

      – Вам подобається світське товариство, хоч ви й не схвалюєте його? – допитувався суперінтендант Баттл.

      – Подобається, але ненадовго. Мені подобається повертатися з диких країв до залитих світлом кімнат і жінок у чудовому одязі, до танців,


Скачать книгу