За двома зайцями. Вибране. Михайло Старицький
серед хати, щоб нам було просторніше їсти, балакати й пити.
Голохвостий. От і я поможу! (Біжить і вносить з Пидорою столи.) Та повертайся, Пидоре, так прудко, як я, а то ледве трусить…
Пидора. За вами й похопишся?..
Голохвостий (тихо до Галі). Пипонько моя! Щіточко, манюсенька!
Галя одходить.
Секлита (до Галі). Що це ти, Галю, стоїш, мов неприкаяна? Застилай столи та подавай пляшки та чарки, а то мої кумочки заскучають.
Голохвостий. Ой, ой! (Зітхає.) Де б уже не заскучали без чарочки?
Марта. З вами заскучаєш?
Голохвостий. Значить, можу знайти забавку?
Марта. Та одчепіться! (Штовха ліктем.)
Деякі міщанки. Ха-ха-ха! Ну й панич!
Пидора й Галя ставлять на столі всяку страву, пляшки й чарки.
Секлита (бере пляшку). Вип’ємо ж по чарці за живих і за мертвих! (Налива і п’є.) Щоб живим жити і не вмирати, а помершим, коли померли… (Маха рукою.)
Голохвостий. Бодай не вставати!
Всі. Ой, хто видав так говорити! Оце так!
Секлита. Глядіть лишень, ви великорозумні! Мертві лежать на Щекавиці та нікому не шкодять, а живі часом дуже, дуже шкодять! (П’є.)
Голохвостий (налива чарку). Про мене, вип’ємо і за здоров’я мертвих. Пошли боже з неба, чого нам треба! Помершим чарку, а нам горілки! (П’є.)
Секлита ходить круг столу, налива всім і сама п’є, частує. Подають пироги, страви на стіл. Всі п’ють і їдять.
Одна міщанка. Даруй же боже цей празник проводити, тамтого року діждати!
Марта. Щоб ми діждали в добрім здоров’ї пити і на той рік; а я вже забігала до сусіди та хильнула чарку, другу… та трошки й веселенька!
Секлита. То й добре! На здоров’ячко!
Голохвостий (налива собі знов). А звідки ти? – З Ромна! – А білет єсть? – Нема. – В тюрму, шельму! (Марті.) Позвольте з моїх рук!
Марта. Ще з вами не покумалися!
Голохвостий. Што ж, покуматися не штука!
Секлита. Сідайте ж, кумцю, до гурту!
Марта. Е, де вже там сидіти! Мені аж танцювати хочеться, так весело!
Всі. То й танцюй!
Голохвостий. Валяйте, без хвасону!
Марта (приспівує).
Уберуся, молодая, в новенькі сап’янці
Та винесу я бублики на базар уранці.
Ой бублики гаряченькі, ой бублики свіжі,
З таком, з маком і з яйцями, ще й смачні до їжі!
Голохвостий. Славно! (Знов чарку.) Ех-х! (Притупує.)
Марта
А до моїх до бубликів кавалери-паничі
І моргають брівоньками, й зазирають, мов сичі!
Сюди, сюди, до бубличків великого смаку,
Ой паничі, з маком, таком, попичі й без таку.
Голохвостий (пританцьовує). Ой не бійся, пригорнися – з таком, серце, з таком!
Секлита. От люблю за веселий звичай! От люблю! (З чаркою.) Сідайте ж!
Марта. Та й сяду ж.
Вихід XI
Ті ж і Устя.
Устя (вліта з кошиком і прямо у скоки)
Дивітеся, чоловіки,
Які в мене черевики!
Це ж мені панотець покупив,
Щоб хороший молодець полюбив!
А