Протистояння. Том 1. Стівен Кінг
нічого не відкусила? – боязко запитала вона.
– Не знаю, – люб’язно відповів Джесс. – А що, щось проковтнула?
Вона злякано притиснула руку до рота.
– Це не смішно.
– Твоя правда. Вибач. Просто вкусила.
– А в язику є артерії?
Тримаючись за руки, вони рушили до берега. Вона періодично зупинялася, аби сплюнути у воду. Яскраво-червоним. Вона не ковтатиме власну кров, ні-ні, нізащо.
– Та нема.
– Це добре, – вона міцніше стиснула його руку та підбадьорливо всміхнулася, – бо я вагітна.
– Справді? Круто. Знаєш, кого я зустрів у…
Він зупинився й поглянув на неї; обличчя в нього закам’яніло, а очі уважно вивчали її. Серце у Френ здригнулося, коли вона помітила, як він насторожився.
– Що ти сказала?
– Я вагітна.
Вона усміхнулася йому й знову сплюнула. Яскраво-червоним.
– Ну в тебе й жарти, Френні, – невпевнено мовив він.
– А я не жартую.
Він просто дивився на неї. Трохи згодом вони рушили далі. Коли вони йшли стоянкою, Ґас вийшов із будки й помахав до них. Френні махнула у відповідь. Джессі теж.
Вони зробили зупинку в «Дейрі Квін»[15] біля автомагістралі № 1. Джесс узяв колу й задумливо попивав її, сидячи за кермом «вольво». На прохання Френ він купив їй «Банановий мегачовен», тож вона сперлася на дверцята й черпала ложкою горіхи, кленовий сироп та ерзац-морозиво «Дейрі Квін». Їх розділяло два фути.
– Знаєш, – заговорила вона, – морозиво в «Ді-К’ю» – самі бульбашки. Чув про таке? Більшість людей навіть не здогадується.
Джесс дивився на неї й нічого не казав.
– А правда криється в тому, – вела далі Френ, – що їхні автомати для морозива – то лише велетенські машини з виробництва бульбашок. Ось чому морозиво в «Дейрі Квін» таке дешеве. Нам розповідали про це на теорії бізнесу. Зняти хутро з кота можна безліччю способів.
Джесс дивився на неї й нічого не казав.
– Тож якщо хочеться справжнього морозива, мусиш іти до спеціалізованого кафе «Дірінг Айс Крім»,[16] а це…
Френ розревлася.
Джесс ковзнув до неї сидінням і обійняв дівчину за шию.
– Френні, не треба. Будь ласка.
– Мій «Мегачовен» протікає, – сказала вона, усе ще рюмсаючи.
Знову з’явився носовичок, і Джесс заходився витирати морозиво. Коли він із цим покінчив, вона вже не плакала, однак продовжувала шморгати носом.
– «Банановий мегачовен» із «Кривавим соусом», – сказала вона, дивлячись на нього червоними очима. – Гадаю, у мене більше не полізе. Пробач, Джессе. Викинеш?
– Звісно, – сказав Джесс на автоматі.
Він забрав у неї морозиво, виліз з автомобіля й кинув недоїдок у смітник. Дивна в нього хода, думала Френ. Ходить так, наче його копнули між ніг – туди, де в хлопців болить найсильніше. У певному розумінні саме туди йому й поцілили. Та коли поглянути на це з іншого боку, після того як він позбавив її цноти на пляжі, вона рухалася так само. Френні тоді почувалася так, наче в дитинстві,
«Dairy Queen» – мережа фастфудів, у якій, окрім закусок, продають морозиво.
«Deering Ice Cream» – найстаріший виробник морозива в Мейні.