Я, вона та Бог. Бог вигадав твій секс. Володимир Олександрович Ткачук
прикладом того, яке місце сексуальне життя займає і місці вірян.
Добре, що сьогодні, відбулося значне послаблення сексуальних заборон з боку церкви. Завдяки сексуальній революції, демократичним свободам, ми відчуваємо не такий тиск релігії. Та чи так це насправді? Багатовікові християнські доктрини які пропагандували стриманість та регулювали стосунки між чоловіком та жінкою, ставши одними з головних принципів християнської етики, безсумнівно відзначилися на підсвідомості кожної людини. Навіть якщо ви вважаєте себе вільним від релігійних упереджень, ви неодмінно зіштовхувалися у своєму житті, з забобонністю – результатом дій церкви.
Сьогодні жінки – парафіянки бояться увійти в храм, під час менструації. Та більше того жінки бояться сказати своєму партнеру про менструації, називаючи біологічний процес, як завгодно, вигадуючи найрізноманітніші слова: «справи», «монстри», «гості». Та і як в Середньовіччі так і сьогодні, не існує більш-менш нормальних слів для позначення жіночих органів. Так існують такі слова як: клітор, піхва, але чи можливо їх використати у контексті розмови подружжя, чи просто закоханих людей. Скоріше за все ні, не можна, існуючі слова, будуть актуальними в контексті розмови лікаря та пацієнта.
Окрім цього, чи не відчували ви сором за мастурбацію, у 12 років, що знову ж таки, є природнім процесом кожного підлітка? Чи можливо вам було соромно, за якісь сексуальні бажання, або ви засуджуєте прояви не типової сексуальної поведінки, гадаєте, що релігія тут не причетна?
А як ви віднесетесь до жіночої цнотливості? А як до чоловічої? Стереотипне мислення, що жіноча не винність, набагато важливіша з точки зору моралі – брехлива, але в світі, на мій погляд відбуваються обурливі речі.
Наприклад у 1994 році, перед будівлею Конгресу США в Вашингтоні, зібралося 25 тисяч підлітків, для того, щоб, привселюдно заявити про свої наміри залишатися цнотливими, до шлюбу. На їхніх плакатах, рясніли написи: «Я вірю, що справжнє кохання може чекати. Тут і зараз я даю обіцянку: Богу, собі, моїм рідним, всім з ким я можу зустрітися, моєму майбутньому партнеру, моїм майбутнім дітям – що я залишусь сексуально чистим до того дня, поки не настане урочиста обітниця шлюбу».
Втім досить цікавим аспектом є те, що ще в 1991 році Інститут Кінсі провів дослідження у вигляді анкетування, респондентам задавалися питання типу: «Чи можна вважати, що у вас були сексуальні стосунки якщо ви…». Як виявилося в ході цього анкетування, 20% респондентів вважає, що жінка залишається цнотливою, якщо в неї були анальні контакти. А 60% опитуваних, вважать, що сексу взагалі не було, якщо не було проникнення, а оральні ласки, це всього-на-всього, оральні ласки. Втім таку позицію, можна розцінювати не як інакше, як невігластво.
Створення моральної система, що жінка має залишатися цнотливою, до шлюбу, йде в розріз з біологічними та соціальними принципами. Сьогодні сексологи все частіше зустрічаються з проблемою жінок, які