Співомовки. Степан Руданський

Співомовки - Степан Руданський


Скачать книгу
попадуться:

      Як мужик — так мужик,

      його й не питають,

      А пани — все пани,

      З ціни не спадають!»

      Чи голосна церква

      Став у церкві батько з сином.

      Церкву вже кінчали:

      Засклепили, побілили,

      Олтар прибивали.

      «Слава богу, — каже батько, —

      Спомоглися люди.

      Лиш не знати, як то вона —

      Чи голосна буде?

      Постій хіба, — каже, — сину,

      Перед образами,

      А я піду та для проби

      Свисну за вратами…»

      Пішов свиснув разів кілька,

      Назад повертає.

      «А що, сину, голосная?» —

      Хлопчину питає.

      «Голосная!… — хлопець каже, —

      Так і б’є луною!…»

      «Ану ж, — каже, — піди свисни,

      А тут я постою…»

      «Оце але! — каже хлопець. —

      Найшли що сказати!…

      А чи ж я то який дурень

      У церкві свистати!»

      Де спійняли?

      «А чи знаєш ти, Романе,

      Батько під судом:

      Іспійняли неборака

      Над чужим добром…»

      «Мого батька?… Де спійняли?»

      Циганчук спитав.

      «Таки в нашії ж коморі —

      Бодню розбивав».

      «Та в коморі й горобцеві

      Крила одшибеш…

      Ні! Пусти-но батька в поле!

      Чи тогді піймеш?»

      Не вчорашній

      Везе в місто мужик сіно

      Якось проти свята

      Та й годує в капелюсі

      Малі шпаченята…

      Але їде пан багатий

      До костьолу, знати,

      Та вже в них натура, мабуть,

      Щоб покепкувати…

      Іде звольна та й питає:

      «Со wieziesz, Іване?»

      Мужик пану поклонився:

      «А що ж? Дрова, пане…»

      «esz, gaganie! Wieziesz siano!»

      «То ж пан самі знають,

      Що се сіно, а не дрова,

      Нащо ж пан питають?»

      Закусив пан тлусті губи:

      «Z jakej wsi?» — питає…

      Мужик підняв шпаченята

      Та й одповідає:

      «Всі не всі, вельможний пане,

      Старі повтікали…

      Молоді лиш половив я,

      Бо ще не літали!…»

      «Kto najstarszy u was we wsi?»

      «Баба Терпелиха:

      Пережила стара баба

      Всіх дідів до лиха!…»

      «Gagan jeste! Kto was bije?»

      «А хто ж? Бугай, пане!

      То так і б’є напропале,

      Кого лиш достане!…»

      Хтів пан чогось допитати,

      Та й не допитався…

      «Со z gaganem! Ruszaj prdzej!»

      І вперед погнався…

      Привіз в місто мужик сіно…

      Продав його зрання,

      Купив собі добру миску

      Драглів на снідання!…

      І сидить собі на возі,

      Драглі уплітає…

      Аж той самий пан надходить

      Та


Скачать книгу