Заборонені ігри. Юрій Покальчук
з нею і буду жити все життя і дитина нас поєднає назавжди.
І вона вирішила негайно розлучатися з чоловіком і якось жити зі мною.
А тут приїхав її чоловік і захворів і, сволота, сидів вдома два тижні, і я не міг витримати цього, і він привіз дітей, і вона мала бути вдома одразу після уроків, і я писав їй листи, я писав їй, як я її люблю, як почуваю кожну клітинку її тіла, як я хочу її, який щасливий кожного разу, коли ми трахаємось, бо щасливішого мене на землі хлопця немає.
Я не посилав цих листів, я просто передавав їй з рук в руки, бо бувало так, що ми мали годину часу, і встигали потрахатись, кінчити обоє, і мали розбігтися, і я не встигав навіть сказати їй ще раз, що її люблю, що не можу без неї жити…
І тому писав листи…
Ну, а далі ви знаєте.
Той знайшов листи, і його двоюрідний брат подав це в міліцію і вони настояли, щоби її заарештували за розтління мене як малолітнього.
Вона народила дитину, її випустили, і вона була сама вдома з дитиною. З моїм сином.
Як я міг її не побачити?
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.