Астрономія. Дитяча енциклопедія. Отсутствует
Зліва направо: Ганімед, Каллісто, Іо та Європа. Фото: Космічний телескоп імені Хаббла
Велика Червона Пляма в атмосфері Юпітера та її еволюція (фотомонтаж). Фото: Космічний телескоп імені Хаббла
Звичайно, відомою рисою Юпітера є його потужне гравітаційне поле, що прямо пов’язане з його величезною масою. Дійсно, наймасивніша планета Сонячної системи досить сильно впливає на рух інших небесних тіл, що проходять на певній відстані від неї. Так, Юпітер відіграє важливу роль в еволюції орбіт комет, деяких астероїдів, а також метеорних роїв тощо.
Узагалі Юпітер можна деякою мірою вважати певним проміжним об’єктом між карликовими зірками та планетами земної групи. Саме завдяки цьому він є таким своєрідним.
Сатурн
Наступною планетою, з якою ми будемо знайомитись у нашій уявній екскурсії, стане Сатурн. Від Юпітера він віддалений на значно більшу відстань, ніж ті, що нам доводилося «перетинати» під час нашого знайомства з планетами земної групи, які знаходяться у «внутрішній» Сонячній системі.
Сатурн не набагато менший за Юпітер, проте суттєво менш масивний – за масою він поступається Юпітеру майже втричі. Неважко зрозуміти, що густина речовини, з якої складається Сатурн, менша за юпітеріанську. Вражає й те, що його густина менша за густину води. Тобто, якщо Сатурн опинився б, наприклад, у величезному басейні, то він би не потонув, а продовжував би плавати на поверхні! Так само, як і Юпітер, Сатурн здебільшого складається з водню та гелію. Спектральні дослідження, проте, надали змогу вченим зафіксувати значнішу частку метану порівняно з Юпітером, а також наявність етилену та ацетилену в сатурніанській атмосфері. Як і Юпітер, Сатурн сплющений біля полюсів і навіть трохи більше за попередню планету Сонячної системи.
Кільця Сатурна. Знімок космічного апарата «Вояджер-2»
Сатурн і його кільцева система. Знімок через телескоп
Перш за все Сатурн відомий своєю видовищною кільцевою системою. Попри те, що всі чотири газових гіганти мають власні кільцеві системи, тільки кільця Сатурна можна легко спостерігати з Землі навіть у невеликі телескопи. З такої відстані кільця можуть справляти враження чогось єдиного, твердого та міцного. Насправді ж таке уявлення надто хибне. Адже нині напевне відомо, що коли ви спробуєте зануритись у кільце, то опинитесь у нескінченному вирі численних маленьких часток каменю та льоду розміром від зернини до монолітного блоку. Окрема частинка кільця здебільшого не перевищує в поперечнику 10 метрів. Кожна з тих частинок обертається навколо планети, як дуже маленький супутник. Загальна товщина кілець приблизно 2 кілометри.
Газувата атмосфера Сатурна має близько 1 000 кілометрів заввишки. Під атмосферою, як і в Юпітера, ховається океан з рідкого водню та гелію, що заливає всю планету. Зі зростанням глибини температура теж зростає, і на позначці 60 000 кілометрів сягає вже 10 000 °C! До