Казки і легенди часів Київської та Галицької Русі. Сборник
запитав Ісус Христос.
– Певно, що знаю. Ще два роки мені залишилося прожити на цьому світі, то і цей пліт доти видержить. А потім, кому буде потрібно, то нехай собі зробить інший.
Тут Ісус Христос і святий Петро попрощалися з чоловіком і пішли своєю дорогою.
– Це недобре, Петре, що людина знає, доки живе, – озвався по дорозі Ісус Христос до святого Петра. – Краще вже нехай чоловік не знає, доки живе, а тоді він буде сумлінно працювати і постійно дбати про себе і свою сім’ю.
Тому від того часу і аж по сьогоднішній день ні один чоловік не знає, доки живе.
Побутові легенди й перекази
Про щастя і нещастя
Було тутеньки два брати: один мав диявола і був багач, а другий – бідний. І той бідний живе, змучився. А на братовому помірку ходить коза, визбирує в ратички колосся і носить багачеві. Той заходить, злапав те Щастя і каже: «Будь моїм!» – «Я не можу бути твоїм, бо ти маєш Нещастя, а воно душить. Твоє Щастя є під липою в полі. Маєш піти вирубати липу, так тобі гроші висипляться». – «А де ж моє Нещастя?» – «Під пєцом. Аби встав по півночі так тихенько, аби-но ти, твоя жінка і діти повтікали. Аби все лишив». Зібралися втікати. Чоловік каже: «Знаєш, що, жінко, я вернуся, – забув фляжчину на горілку. Треба повернутися». Вернувся він, йде до хати, а те Нещастя собі води налило в цебер, купається. Він за двері, а воно його за голову: «Де ж ти був? Ти мене саме лишив». Тоді він злякався, йде, Нещастя вилізло на плечі, а він несе. Жінка чекає.
Йде, так діти померзли, хтіли спочити, а те Нещастя злізло собі і гріється. Грається, розкидає по дітях. Йде знов. А воно на плечі – гульк. Близько дороги була вода, а він витягнув ту фляжчину та й каже: «Якщо ти таке мудре, влізь в ту фляжчину». Влізло, зашпутував та в воду. Не може вилізти воно. Каже: «Пусти мене, дам тобі, що схочеш. Я від тебе відчеплюся. Не хочу бути з тобою». Пішов до теї липи, зрубав її, взяв ті гроші, купив фільварок. Але його брат перечув, йому стало жалко. Каже: «Брате, приїдь до мене в гості. Не питай, приїдь». Брат узяв запріг коні, їде шляхом. А те Нещастя виходить з води. Приїхав туди, де живе його брат, а він уже пан. Побалювали, стало йому завкретно, бере їде. Приїздить до тої води. Відімкнув ту фляжку, а воно каже: «Аж я тепер від тебе не відчеплюся». – «Йди до брата». – «Ей, я буду в тебе». Побігло наперед, позапалювало, де що було, тому багачеві. Той приїхав і застав усе в вогні.
Зносок-біда
Оден чоловік хотів мати чорта на багатство. Чув від людей, що як носити курячий зносок дев’ять день під лівов пахов, то вилізе чорт і скаже:
– Чого ти хочеш, якого багатства?
Але той чоловік боявся носити під пахов, для того положив його під курку. Курка висиділа чортика.
Раз пішов чоловік у поле сапати і лишив діти самі дома. Чортик виліз з-під квочки і діти ним бавилися. Приходить чоловік додому, а чортик йому гиц на шію:
– А як же ся маєш? – каже він. – Чогось хотів, то і маєш.
Чоловік ся напудив та й взяв сокиру і хотів чорта вбити, але сокира не рубала його. Чоловік кинув його на двір, але він наглов знов уліз. Видит чоловік, що ся чорта