Казки і легенди часів Київської та Галицької Русі. Сборник

Казки і легенди часів Київської та Галицької Русі - Сборник


Скачать книгу
квіти фіолетові, чорні й круглі її ягоди подобають до черешень. Усі частини рослини отруйні.

      Чума

      Було колись народу стільки, як трави та листу. В той час появилася велика пошесть – чума, а інакше її називали мор або вимітка, бо все, що живе, вимітала із села, як віником.

      Та чума ходила з села на село, з хати до хати людиною або твариною, а то якоюсь негарною дівчиною, або перекинеться в чорного кота чи в собаку.

      Чума-дівчина раз прийшла до одного бідного селянина, а жінка його й каже:

      – Нема в мене багатства та розкошів, а що маю при своїй душі, та й з того вділю, аби ти не голодувала, бо хто його знає, може, й мені ще доведеться колись ходити за милостинею…

      – Мені не дивно з вас, – каже дівчина-чума, – що все віддали, тому й живими залишитесь.

      Чума-дівчина далі пішла селом і повернула до одного багача.

      – А де є твій тато? – запитала чума-дівчина малого хлопчика, який сидів біля хати.

      – Тато пішов на поле, – відповів малий хлопчик.

      – А чого пішов? – запитала, мовби нічого й не знала.

      – Казав, що по селу ходить якась чума і щоб його вдома не знайшла…

      – Ага, щоб не знайшла, – повторила чума-дівчина.

      Тоді знову запитала в малого хлопчика:

      – А твоя мама де поділася?

      – А мама в димар сховалася.

      – Ой, хитра ж твоя мама… – сказала чума-дівчина. – Ану йди і поклич маму, най прийде сюди.

      Хлопчик побіг за мамою, а вона мертва.

      Чума-дівчина за селом перекинулася в чорного кота, йде полем і стрінулася з тим самим багачем, що втік від неї.

      – М’яв, м’яв, – зам’явкала чума-кішка і втерлася багачеві в ногу.

      – Не йдеш ти від мене до дідька! – закричав багач і копнув кота.

      Недалеко пройшов багач і на дорозі впав неживий.

      Дорогою йде чума-кішка й стрінулася з бідним чоловіком.

      – М’яв, м’яв, – біля нього зам’явкала.

      – Кішечко, небого, ходи до мене.

      Селянин взяв кішку-чуму на руки, погладив, пригорнув до себе й приніс додому та каже жінці:

      – Жінко, я знайшов бідну кішку, напевно, зо три дні нічого не їла, голодна має бути… В нас кішки немає, то хай би в нас залишилась.

      – А що б їй дати їсти, коли в нас немає молочка? – забідкалася жінка.

      – Йди до сусідки і попроси від них молока.

      Жінка побігла до сусідки, але та не хотіла позичити молока, сказала:

      – За гроші продам, а позичити не позичу, бо чим мені віддаси, коли у тебе немає корови.

      – Як не хочеш позичити, то продай за гроші.

      Жінка нагодувала кішку-чуму, а незабаром кішка випросилася надвір та прямо пішла до тої сусідки, звідки принесли молока.

      Коли жінка побігла за кішкою, багачка вже лежала серед хати мертвою та в руці тримала гроші за продане молоко.

      Орел

      Спитав раз хтось орла:

      – Чому ти виховуєш своїх дітей так високо, в повітрі?

      І відповів йому орел:

      – А чи наважилися б вони, як попідростають, летіти високо, де ясне сонце царює, якби я їх виховував тут, низько, на землі?

      Курашка

      Курашка


Скачать книгу