Історія України. Дитяча енциклопедія. Отсутствует
– за ножі.
Неандертальці жили не тільки в Євразії, але й в Африці. Африка була батьківщиною виду Homo sapiens sapiens («людина розумна», неоантроп – «нова людина»), тобто там приблизно 100-40 тисяч років тому з’явилися наші далекі предки. Вчені часто називають найдавніших «людей розумних» кроманьйонцями, тому що вперше їхні кістки були знайдені в гроті Кро-Маньйон на південному заході Франції. Походження «людей розумних» досі залишається таємницею. Але американські, британські та французькі дослідники (біологи-генетики, антропологи, археологи) прийшли до висновку, що всі сучасні народи світу походять від однієї маленької групи мешканців Східної, Південно-Східної чи Південної Африки, які були кровними родичами. Їхні нащадки розселилися по всіх континентах Землі, крім Антарктиди. Тільки тоді відбувся поділ людства на раси. Кроманьйонців, які, приблизно 40 тисяч років тому, коли клімат на Землі потеплішав, вже заселили Європу, можна вважати предками європеоїдів (представників білої раси).
Тисячі років кроманьйонці співіснували та суперничали з неандертальцями. Змішування між ними навряд чи було можливим через біологічні причини. Але палеоантропи перейняли у своїх нових сусідів-суперників звичай робити прикраси для жінок, а кроманьйонці навчилися в неандертальців ховати померлих. Приблизно 30 тисяч років тому неандертальці вимерли. Можливо, вони були знищені переможцями-кроманьйонцями.
Пізній палеоліт
На думку вчених, розселення первісної людини в межах Східної Європи, зокрема України, відбувалося головним чином через Балкани та Малу Азію. На території нашої країни відомо кількасот стоянок неоантропів (Сюрень І у Криму, Радомишль і Липа на Волині, Пушкарі І і Мізин на Десні, Аккаржа та Амвросіївка на Півдні України та ін.). На багатьох із них виявлені залишки жител, споруджених із кісток та бивнів мамонтів, сліди вогнищ, ямки-комірки, заповнені кістками, знаряддя праці та інші знахідки. Кроманьйонці вміли виготовляти з каменю ножеподібні пластини, скребки, різці, наконечники дротиків, списів тощо. Вони почали широко вживати кістяні й рогові знаряддя – гарпуни, наконечники списів, шевські голки, прикраси. Неоантропи навчилися робити списометалки. Кроманьйонці займалися в основному загінним полюванням на мамонтів, диких коней, турів (величезних биків) та бізонів, північних та благородних оленів. Збиральництво та рибальство також допомагали їм вижити в умовах останнього льодовикового періоду (приблизно 20–10 тисяч років тому).
Стародавнє житло з кісток мамонта. Пізній палеоліт
Спільна праця та боротьба з хижаками, спільне вогнище, розвиток зв’язного мовлення об’єднували людей. Вони жили вже не стадами, а постійними колективами родичів – родами чи родовими громадами (общинами). В кожному роді було по кілька десятків людей, які походили від спільних предків. Спорідненість у роді спочатку визначалася за материнською лінією. Жінка була не тільки матір’ю, вихователькою дітей, але й охоронницею родового вогнища,