Історія України. Дитяча енциклопедія. Отсутствует
мотичне землеробство, у племен степової смуги Східної Європи склалося скотарське господарство, яке уже в другій половині IV – першій половині ІІІ тисячоліття до н.е. стало там провідним (але не витіснило землеробство). Скотарське господарство давало цим племенам у великій кількості різноманітні продукти – м’ясо, шкіру, вовну, пряжу, тканини, – яких уже вистачало не тільки для внутрішнього споживання, але й для обміну з іншими племенами. Обмін давав скотарським племенам те, чого вони у себе не мали. Так, шляхом обміну з Кавказом і районами Середземного моря уже в другій половині IV тисячоліття до н.е. у скотарських племен з’являються вироби з міді – знаряддя праці, зброя і прикраси.
Розглядаючи культури скотарського населення епохи енеоліту, необхідно відзначити досягнення носіїв середньостогівської культури (далеких нащадків пізніх кроманьйонців – високорослих, кремезних, широколицих). Пам’ятки цієї археологічної культури (близько 100 поселень, могильників, поховань або окремих знахідок) датуються другою половиною IV – початком ІІІ тисячоліття до н.е. Знайдені вони в лісостеповій і степовій зонах межиріччя Дніпра і Дону, а також в межах Кіровоградської області (на захід від Дніпра). Серед пам’яток, найповніше досліджених, – поселення та могильник біля селища Дереївка поблизу Кременчука на Дніпрі, поселення Середній Стіг, поселення й могильник Олександрія на Осколі, поселення Костянтинівка на Нижньому Дону. Знаряддя праці і зброя виготовлялися «середньостогівцями» з кременю (ножі, скребки, наконечники стріл і дротиків) або з іншого каменю (зернотерки), рогу й кістки (мотики, рибальські гачки, бойові молоти, псалії). Кераміка середньостогівської культури майже виключно гостродонна. Це горщики, глечики. Частина мисок має плоске дно. Орнамент – гребінцевий штамп, прокреслені лінії – наносився на верхню частину посудини. Згодом в середньостогівський гончарній орнаментиці виник шнуровий відбиток. На Дереївському поселенні виявлені жіночі статуетки та фігурки тварин з глини.
Головне досягнення носіїв середньостогівської культури полягає в тому, що вони одними з перших у Європі стали використовувати для верхової їзди коня (диким предком якого, очевидно, був тарпан).
Скотарі – носії енеолітичної нижньомихайлівсько-кемі-обінської культури (ІІІ – перша половина ІІ тисячоліття до н.е., ареал – Північне Причорномор’я, Крим) – залишили найдавніші на території України монументальні кам’яні скульптури. У них склався характерний обряд поховання в кам’яних скринях, нерідко розписаних фарбами.
З появою в степах Східної Європи племен ямної культури (ІІІ – початок ІІ тисячоліття до н.е., ареал – від Карпат до Зауралля) тут набуває масового характеру курганний обряд поховання. Носії цієї археологічної культури ховали померлих в грунтових ямах, над якими вони насипали кургани висотою до 10 метрів. Носії ямної культури вели досить рухливий спосіб життя, кочуючи зі своїми стадами. Свій