Привіт із обітованої. Ге Орій
усмішку.
– Еге ж, ледь жива. За двадцять років я добре її вивчив.
«От зараза! І чого вона оті одкровення повина вислуховувати? Неначе у неї своїх проблем не вистачає»…
– Васю, ви сюди – на екскурсію, чи працювати?
– На біса мені та екскурсія! Дома ні копійки немає.
– От і добре. Влаштуємо вас на роботу. Тут є одне непогане місце. І недалеко їхати. Прибирання офісу в одній фірмі.
Чоловік звів брови.
– Як це – прибирання!? Я, до речі, – інженер.
Наталка зреагувала миттєво.
– Івритом, ясна річ ви володієте? І маєте право працювати за фахом у цій країні?
Василь, зібравши губи в нитку, мовчав.
– Саме тому, «туристам», залишається лише мітла і тряпка. Але, якщо ви класний будівельник, чи зварювальник – можу влаштувати за фахом. Якщо ж ні… – Наталка посерйознішала. – Он зі мною на пару тротуари підмітав викладач консерваторії. І нічого, підмітав і не ремствував, бо отримував у двадцять разів більше, ніж на батьківщині… Ну, добре…
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.