Жахослов (збірник). Отсутствует
витягнула її з гримерної. Важко було ступати в цих чобітках із товстою підошвою й височенними підборами. Кейт провели вздовж коридору, вгору по сходах за лаштунки і на сцену. Важка завіса була опущена, декорації на задньому плані зображали поля з лісовими масивами і мармурову скульптурну групу, поверх дощок було розгорнуто тонку клейонку зі слідами крові. Тут же, з відрами й швабрами напоготові, були робітники сцени.
Султан знову був у мавпячій масці, але зняв свої волохаті рукавички. Його руки були чорні від вугілля і тримали мисливську рушницю.
Хочете побачити щось насправді жахливе? Уявіть собі горилу з рушницею.
Поряд зібрали інших людей у чудернацькому одязі й гримі.
Юнак у білому фраку з фалдами гаряче сперечався з незворушним Морфо. Кейт впізнала того самого Жанно-з-під-дверей, якого помітила біля службового входу під час першого візиту до театру. Його букет чорних квітів зів’яв. Вона припустила, що цей юнак прослизнув за сцену, сподіваючись засвідчити особливе захоплення la belle[146] Бермі. Інші – явно волоцюги – були досить тверезими, щоб відчувати переляк. Стара, що була вдягнена, як герцогиня, але пахла, наче злиденна посудомийка. Двоє худих дітей, убраних в костюми тварин – Анрієтта і Луїза, сирітки, що втекли, аби вступити до цирку. Однорукий, одноокий солдат у формі з гордістю сповіщав, що це його третій виступ в après-minuit. Кейт гадала, що нечасто актори цієї вистави з’являлися на сцені навіть удруге.
Доктор Орлов оглядав зібраний докупи, розгублений і розпачливий акторський склад.
– Не соромтесь кричати на весь голос, – сказав він. – Театр маленький, але потрібна неабияка гучність, щоб вас почули в усьому залі. Наші гості люблять послухати чудові крики. Не забувайте триматися у світлі прожекторів. Немає жодного сенсу спливати кров’ю в темряві, правильно кажу? Ви ж хочете слави. Якщо змушені будете молити й благати про милосердя, звертайтеся до зали. В оркестрантів зав’язані очі, і їм байдуже до всього. Ваші партнери по сцені – професіонали і гратимуть за сценарієм.
– Тут є шанс на милосердя? – спитала молода жінка в головному уборі принцеси ацтеків.
– Звичайно ж, ні, – відповів лікар. – Але благання, скиглення і виривання волосся розважає декого з Червоного Кола. Інших дратує – тих, хто бажає швидше перейти до самого процесу. Але більшість раді відтягнути задоволення. Хто знає, може, їхня largesse[147] буде явлена вашим близьким, якщо ви досить переконливо благатимете. Ви ж тут, щоб сплатити родинний борг, адже так, Ніні?[148]
Жертовна принцеса кивнула.
– Слухайте свої інстинкти. Я впевнений, на вас чекає тріумф. А ваш тато буде врятований від ганьби.
Кейт на думку не спадало, що хтось міг добровільно віддати себе в руки Ґіньйолю. Вочевидь, усе можна купити. Чим більше вона дізнавалася, тим страшнішим усе здавалося.
Стара жінка опустилася на коліна, розметавши навколо себе спідниці, і почала вголос ридати й пускати слину. Морфо підняв її з колін і вдарив по обличчю, щоб змусити замовкнути.
Прекрасній (
Щедрість (
Ніні – персонаж фільму «Французький канкан» (1954), актриса в кабаре на Монмартрі.