Сучасні ділові документи та папери. Як правильно оформити і підготувати. Зразки та приклади. Вікторія Садовнича

      Неологізми та абревіатури

      Неологізми – це нові слова, чия поява обумовлена новими виробничими і суспільними відносинами, новими умовами побуту, відкриттями в науці і техніці. Це слова, якими оновлюється лексика відповідно до нових потреб суспільства.

      Багато неологізмів так і не стає загальновживаними словами літературної мови: одні через те, що швидко виходять з ужитку поняття, які вони називають: лімітка, продподаток, промкартка та ін.; інші через те, що власне слово побудовано невдало: перепромисел цінних звірів, дичезаготовки, головодень та ін. Особливо це стосується слів, які виникають у діловій сфері спілкування: відгул, бюлетенити, недовнесок та ін.

      Абревіатури – складноскорочені слова різних типів творення (НСДРП, УТН, райрада, облвиконком, МАЗ та ін.), що активно вживають у діловому мовленні. Найчастіше це назви нових установ, нових органів управління, нових машин, механізмів, виробів, нових професій, посад, нових виробничих дій і станів тощо.

      Однією з основних причин появи скорочень є тенденція до уникнення надлишкової інформації. Крім скорочених, існують ще так звані спрощені найменування. Вони виникають в усному розмовному мовленні як засіб «економії мовних зусиль» і для ділових паперів непридатні (наприклад: погодинник – працівник з погодинною оплатою; вагонник – робітник вагонних майстерень).

      Та сама кількість інформації передається в скороченому слові меншою кількістю знаків, ніж у співвідносному словосполученні. Наприклад, у слові ВНЗ (колишнє вуз) кожна літера несе в шість разів більшу інформацію, ніж літера, що входить до складу співвідносного словосполучення (вищий навчальний заклад). Саме тому ініціальні скорочення виявилися найпопулярнішими.

      Другою важливою причиною вживання значної кількості скорочень у мові ділових паперів є прагнення зекономити місце, що обумовлено обмеженістю «площі» документа (адже фактом уже стало те, що укладачі сучасних ділових листів у промисловості намагаються будь-що розмістити всю інформацію на одній сторінці). Вживання абревіатур пояснюється ще й прагненням уникнути повторення кількаслівних назв (зазвичай повну назву організації, підприємства чи установи наводять тільки один раз: в адресі, у штампі тощо).

      Традиції, що склалися у творенні і вживанні абревіатур, виникли насамперед на підставі доцільності, а тому й вимагають до себе якнайбільшої уваги. Так, наприклад, уже усталені межі тих понять, назви яких можуть бути скорочені. Це назви країн, міністерств, головних управлінь, вузів, науково-дослідних установ та ін. Не скорочують зазвичай багатослівні назви верховних рад, вищих урядових посад, назви середніх шкіл, деяких технічних виробів тощо.

      Під час утворення скорочень обов’язковою є вимога зрозумілості. Цього досягають вдалим скороченням основи, за яким легко відновлюється і вся основа; скорочені основи стандартизуються