Сучасні ділові документи та папери. Як правильно оформити і підготувати. Зразки та приклади. Вікторія Садовнича
звичайному поточному документі повну офіційну назву установи вживають один раз, далі вона змінюється скороченою назвою; відмова від скорочених назв у документі означає, що йому надається суворо офіційного, директивного характеру.
6. Скорочення типу Р.S. (латинське роst scrірtum – пізніше написане), N.В. (nоtа bеnе – поміть добре) тощо в сучасному діловому листуванні не вживають на тих самих підставах, на яких не дозволено щось дописувати після підпису: документ має бути чітко продуманим, композиційно бездоганним і смислово завершеним, тому в ньому немає місця для скорочень типу Р.S.
7. Скорочене слово має зберігати однакову форму в тексті документа: неприпустимо скорочувати те саме словосполучення по-різному або писати його то повністю, то скорочено в одному тексті (райком, РК, районний комітет).
8. Для комбінованих (цифрових і буквених) скорочень існують такі правила написання: якщо цифра стоїть після букв, вона приєднується через дефіс (двигун АЯЗ-200, турбореактивний лайнер ТУ-104); якщо цифри передують буквам, тоді скорочене слово пишуть разом (стан 2ТО); у марках матеріалів цифрові знаки й буквені скорочення пишуть завжди разом (сталь Б2, алюмінієвий сплав АЛ5).
9. Слово рік після дат зазвичай скорочують, залишаючи одну літеру р. (крапка обов’язкова); після кількох дат ставлять дві літери рр. (між ними крапки не ставлять, після них крапку ставлять обов’язково). Наприклад: 2003 р., у 2001–2004 рр.
10. Навчальний і фінансовий роки пишуть через похилу риску; перший із двох років пишуть повністю, другий скорочують на дві перші цифри, слово рік у цьому випадку пишуть в однині: у 2003/04 навчальному році.
11. Слова гривня, карбованець і копійка при цифрових даних пишуть як грн., крб. і коп.; скорочують також слова тисяча, мільйон, мільярд, якщо вони стоять при цифрах (4 тис., 6 млн.).
Умовні буквені позначення механічних, фізичних, хімічних і математичних величин повинні точно відповідати державним стандартам.
Морфологічні особливості офіційно-ділового мовлення
Морфологія – розділ мовознавства про частини мови, їхню граматичну характеристику. Предметом вивчення морфології є слово. Морфологія вивчає слово з граматичного погляду: особливості словозміни, характеристику граматичних форм слова, способи вираження граматичних значень.
Якщо для лексики важливим є лексичне значення слова, то для морфології таким є значення граматичне. На відміну від лексичного, яке є індивідуальним для кожного слова, граматичне значення є спільним для цілих розрядів слів. Наприклад, для дієслова характерними є граматичні значення теперішнього, минулого чи майбутнього часу, дійсного, умовного або наказового способу, 1-ї, 2-ї чи 3-ї особи, однини або множини, у минулому часі в однині – чоловічого, жіночого чи середнього роду тощо; іменникові властиві граматичні значення чоловічого, жіночого або середнього роду, однини чи множини, певного відмінка. Ці граматичні значення виражають граматичними формами, зокрема закінченнями.
Однорідні граматичні значення