Потік. Психологія оптимального досвіду. Мігай Чиксентмігаї
для них єдина інформація, яка має значення, – перемога в конкурентній ситуації. Інші вклали так багато в те, щоб подобатися іншим, що єдиний відгук, який вони беруть до уваги, – це схвалення й захоплення.
Гарну ілюстрацію важливості зворотного зв’язку знаходимо у відповідях групи сліпих монахинь, опитаних командою психологів професора Фаусто Массіміні в Мілані (Італія). Як й інших респондентів у наших дослідженнях, їх просили описати найрадісніші відчуття в їхньому житті. Для цих жінок, багато з яких були незрячими від народження, найчастіше, за їхніми словами, джерелом потокових переживань було читання книг, записаних шрифтом Брайля, молитви, рукоділля, зокрема плетіння та оправлення книжок, і догляд за товаришками в разі хвороби. З понад шести сотень людей, опитаних італійськими психологами, ці сліпі жінки найбільш виразно наголосили, що отримання чіткого зворотного зв’язку – важлива умова переживання насолоди, що б ви не робили. Не здатні бачити, що відбувається навколо, вони навіть більше, ніж зрячі, прагнули знати, чи насправді є користь із того, що вони намагаються зробити.
Концентрація на поточному завданні
Однією з найчастіше згадуваних характеристик оптимального переживання є те, що, поки потік триває, людина здатна забути всі неприємні моменти життя. Ця особливість потоку є важливим побічним наслідком того факту, що діяльність, яка приносить насолоду, вимагає повного зосередження уваги на поставленому завданні й таким чином не залишає у свідомості місця для непотрібної інформації.
У звичайному, повсякденному житті ми є жертвами небажаних думок і гризот, що вторгаються в нашу свідомість, бо в більшості видів праці й домашньому житті загалом не виникає нагальної потреби в переживанні потоку, концентрація рідко буває настільки інтенсивною, щоб автоматично витісняти зі свідомості всі турботи і тривоги. Отже, звичайний стан розуму допускає несподівані й часті епізоди ентропії, що заважають плавному плину психічної енергії. Це одна з причин, чому потік підвищує якість переживань: чітко структуровані вимоги дії впорядковують свідомість і усувають розлад.
Один професор фізики й завзятий скелелаз так описав свій душевний стан під час сходження: «Моя пам’ять ніби відімкнулась. Я пам’ятаю лише останні тридцять секунд і можу думати лише на п’ять хвилин уперед». Так і є, будь-яка діяльність, що вимагає концентрації, має аналогічно вузьке часове вікно.
Але річ не тільки в часовому фокусі. Ще важливіше те, що у свідомість допускається лише дуже вибірковий спектр інформації. Тому всім тривожним думкам, які зазвичай проходять через свідомість, тимчасово відмовлено в доступі. Ось як говорить про це молодий баскетболіст: «Майданчик – це головне… Іноді на майданчику я згадую про якусь проблему, наприклад, про сварку зі своєю дівчиною, але розумію, що це ніщо порівняно з грою. Можна перейматися якоюсь проблемою весь день, але як тільки опиняєшся в грі, йди вона під три чорти!» І ще: «Хлопці