Наближення. Переклади (збірник). Коллектив авторов

      Заквітчані море і гори ущербним холодним місяцем.

      Смоковниці та асфоделі туляться біля скелі.

      Глечик ввечері втамував свою денну спрагу.

      Закрите ліжко ось-ось розкриється біля кипарисів. Над твоїм

      золотим волоссям – зоряне волоття Лебедя та Альдебарана.

      Я життя своє тут затримав, своє життя пілігрима.

      Затримав у жовтих деревах, у раптових кущах дощів,

      Де листя кленове світить на мокрих схилах,

      Де жоден вогник не світить на верхогір’ї – отак вечоріє.

      Я життя своє тут затримав, своє життя пілігрима.

      Риска на лівій руці твоїй, риска маленька.

      Тиха подряпина на золотому коліні твоєму —

      Такі залишав трамонтан набіглий

      На тихому пляжі торішнього літа.

      Я життя своє тут затримав і чую

      Навколо замерзлого озера голос чужий, замерзлий.

      Ніхто й ні про що мене не питає – ніякі зустрічні обличчя,

      Навіть згорблена жінка, що немовлятко годує.

      Навіть чорна ущелина, чорна до чорного безміру,

      Навіть біла рівнина, вгодована снігом білим, —