Щастя для кожного. Пау Рейзін
за останні п’ять років. Його колега Фробішер сказав, що ця перевірка, як «анальний секс нешліфованою шваброю, тільки не так весело».
Він що, справді відчуває провину за свою поведінку та намагається втішити мене всіма цими проблемами, що на нього звалилися? Дурниці. Я з усіх сил тримаюся, щоб не написати йому у відповідь «А-ХА-ХА-ХА!» і просто пишу: «Ні, мені про це нічого не відомо. Мені шкода, але нічим не можу допомогти».
І це правда.
Хіба що за винятком того, що мені анітрошечки не шкода.
Ейдан
Згідно з даними, доступними в мережі, у Великій Британії проживає 104 чоловіки віком від 40 до 45 років, які були одружені й виготовляють меблі. Наразі з них розлучені дев’ятнадцять. А з них у тринадцяти є діти. Із цих тринадцяти дев’ять живуть в Уельсі, а з решти лише один – у Лондонській агломерації. Звати його, щоправда, не Дуглас, а Джордж. Щодо краси його рук, це я залишу на розсуд інших. Інформацією стосовно вугра я теж не володію. На превеликий жаль, він не підходить, бо вже одружений удруге. Цього разу – із чоловіком.
Значить, ідея, що десь для Джен знайдеться майстер по дереву на ім’я Дуглас, сумнівна. Проте хтось точно має бути. Кажуть, для кожної людини є друга половинка. Тому я поставив собі завдання допомогти Джен його відшукати. Враховуючи важливість близькості, на якій постійно наголошують у любовних питаннях, я розпочав пошук із нашого району: кілька багатоповерхівок у Хаммерсміті[11]. Згідно з публічними (і не дуже) даними, тут проживає п’ятеро молодих чоловіків, які не перебувають у стосунках і належать до потрібної соціально-економічної групи. Музичний продюсер, два бухгалтери, програміст і співробітник британської розвідки. Надалі вивчення їхнього способу життя, хобі та інтересів у книгах і кіно, а також історії покупок та деяких даних, що я отримав із телефонних розмов, е-мейлів і повідомлень (не засуджуйте мене!), привели до висновку, що тільки Робін, шпигун, міг би зацікавити Джен в інтелектуальному й культурному аспектах. (Програміст читає комікси, а один із бухгалтерів таємний футбольний хуліган, тут і говорити нічого).
Незважаючи на те, що Робін і Джен живуть у сусідніх будинках та іноді їздять на роботу в одному вагоні метро, виявилося, що звести їх разом до біса складно!
Я надіслав їм запрошення на приватний перегляд колекції витворів мистецтва, яку виставили на продаж у Сотбісі[12] (Пікассо, Сера, Моне), – він прийшов, а вона ні. Я надіслав їм квитки (місця поруч!) на виставу «Нічия земля» Гарольда Пінтера у Вест-Енді – вона прийшла, а він ні. Я забронював їм місця в першому ряду на зустріч із улюбленим (для них обох!) автором у місцевій книжковій крамниці – і жоден із них не прийшов.
У відчаї я надіслав від них одне одному запити в друзі у «Фейсбуці» – і вони обоє їх відхилили.
Тому я вирішив розширити зону пошуку до півмилі від квартири Джен. Результат майже такий самий. Я знайшов п’ятдесят одного можливого кандидата (це доволі густонаселений район). Потім відсіяв недолугих – тільки уявіть, одного навіть розшукували за низку майстерних крадіжок із ювелірних магазинів на Бонд-стрит!
Район на заході Лондона.
Один із найдавніших аукціонних домів.