Мрії здійснюються! Як перетворити життя на казку. Барбара Шер
ту історію? Відразу зрозуміло, яка допомога була потрібна вам у дитинстві, і сумно, що ви отримували її вкрай рідко. Не маючи підтримки, ви, як і більшість дітей, мабуть, вважали, що проблема була у вас або ж ваше бажання було нісенітницею. Ви тепер усвідомлюєте, наскільки безпідставними були ваші самозвинувачення?
Існують правильний і неправильний способи мотивації легкоатлетів і письменників – і вони не залежать від їхнього віку. Не хочу навіть і думати про те, скільки талантів було втрачено через таке ставлення дорослих. Звісно, помилок можна припуститися навіть із найкращих намірів. Ми не завжди достатньо чітко розуміємо, чого потребують від нас інші. Проте вам до снаги навчитися відкривати власні потреби та знаходити спосіб отримати бажане самотужки.
А зараз виконайте другу частину вправи 2.
Опишіть у своєму нотатнику ситуацію, коли ви отримали саме ту допомогу, яка вам була потрібна. Згадайте минуле. Якщо такий випадок був не єдиним, опишіть усі. Докладно поясніть, у чому полягала та підтримка. Які були результати?
Бетсі: «У нашому коледжі був жахливий предмет – музичний розвиток. Він був складнішим за математику, і я абсолютно нічого не розуміла. Я не могла читати ноти й не чула, на чому намагалася загострити увагу вчителька. Напередодні іспиту я гадала, що мене вже нічого не врятує. Беззаперечно, це буде “F”[14]. А потім наприкінці заняття до мене підійшла дівчина. Ми були ледве знайомі, та вона поставилася до мене дуже доброзичливо. Вона сказала, що разом із групою інших студентів готуватиметься до іспиту, та запропонувала приєднатися до них. Звісно, що я неабияк зраділа такій можливості. Ми не спали всю ніч, і наскільки я пам’ятаю, переважно ганяли мене, причому всі. Перевіряли, пояснювали, тобто готували мене. То був найдивовижніший досвід у моєму житті. Завдяки їхній допомозі на випускному іспиті я отримала “В”[15]. У мене на очі навертаються сльози, коли я все це згадую. Шкода, що я не можу знайти ту дівчину та ще раз їй подякувати».
Білл: «Я хотів грати на сцені, та вже перестав і думати про це. Здавалося, це забирає забагато часу, до того ж я був не надто впевнений у собі. У моїй родині ніколи не мріяли бачити мене актором – і я став бухгалтером. Отож, психотерапевт порадила мені читати Шекспіра, усього по декілька рядочків на ніч. Це кардинально змінило геть усе. Це змусило мене згадати про свою любов до театру, і я почав запрошувати додому інших акторів і ми читали п’єси. Тепер театр знову в моєму житті, він зробив мене по-справжньому щасливим. Психотерапевт знала, що саме було мені потрібно – почати з малого. Якби вона сказала мені повернутися до театральної школи чи ходити на прослуховування, я цього не зробив би. Мені б забракло впевненості».
А що сталося у вашому житті? Ви коли-небудь отримували допомогу, що стала вам у нагоді?
Тепер погляньте на останні дві вправи.
Чи знаходите ви у своїх відповідях підказки? Чи починаєте
У США діє літерна система оцінювання в освіті: від «A» – «відмінно» до «F» – «незадовільно». Оцінка «F» передбачає повторне проходження курсу; її виставляють, якщо правильно виконано менше 60 % завдань.
«В» – «добре».