Крізь браму срібного ключа. Говард Филлипс Лавкрафт
залу мумій, а незабаром можна було побачити, як ті невідривно витріщалися на жахливі тихоокеанські експонати з виразом непідробного екстазу на обличчі. Ця зовні спокійна, але зловісна підводна течія в строкатому потоці відвідувачів, мабуть, дуже турбувала доглядачів музею, та й я сам був далекий від холодного спокою. Я не міг не думати про домінанти поширення таємних культів серед публіки саме такого штибу, про зв’язок культових хвилювань із міфами, з цією жахливою мумією та сувоєм у циліндрі.
Інколи я відчував гаряче бажання зняти мумію з експозиції, особливо ж це почуття посилилося, коли один із доглядачів сказав мені, що вже не раз помічав, як декотрі чужинці здійснювали щось на кшталт дивного ритуалу, і чув крадькома чиєсь гаряче бурмотіння, схоже на молитву або спів. Це траплялося в ті години, коли юрби відвідувачів дещо порідшали. Один із доглядачів став відчувати дивні галюцинації та нервове збудження: йому стало здаватися, що поміщене в скляну вітрину тіло мумії зазнає слабких, майже невловних змін, які з кожним днем посилюються. Особливо в ділянці костистих, несамовито скорчених клешень і в виразі спотвореного жахом кам’яно-шкіряного обличчя. Він не міг позбутися враження, що повіки страшних, вирячених очей мумії ось-ось широко розплющаться.
На початку вересня, коли цікаві натовпи дещо схлинули і зала мумій іноді порожніла, була здійснена спроба розрізати скло вітрини й дістатися тіла мумії. Замах вчинив смаглявий полінезієць, котрого помітив і схопив доглядач ще до того, як експонату завдали якихось ушкоджень. Як з’ясувалося в ході розслідування, цей чоловік жив на Гавайських островах і був завзятим прихильником заборонених релігійних культів – якось його вже притягували до суду за участь у нелюдських ритуалах і жертвоприношеннях. Деякі папери, знайдені в його кімнаті, виявилися вельми загадковими і вселяли підозри – багато листів були поцятковані ієрогліфами, що приблизно нагадували знаки на музейному сувої та в «Чорній книзі». Але повідомити хоч щось із приводу цих речей він навідріз відмовився.
Не минуло й тижня, як ще одна спроба дістатися до мумії – цього разу через злам замка скляної вітрини – обернулася другим арештом. Затриманий сингалезець, так само як і житель Гавайських островів, раніше був викритий поліцією в протизаконній культовій діяльності й виявив точно таке ж небажання пояснювати щось слідчим. Удвічі цікавішим і похмуро-таємничим зробила цей випадок та обставина, що доглядач раніше не раз помічав, як цей чолов’яга звертався до мумії з дивними піснями, в яких безпомилково вгадувалося повторюване слово «Т’йоґ». Після цих подій я подвоїв число доглядачів у залі мумій і наказав ні на мить не випускати з уваги експонати, що стали настільки відомими.
Як і варто було очікувати, газетярі поквапилися роздмухати галас навколо цих інцидентів, відразу ж завівши дискусію про стародавню незвичайну країну My і серед іншого висловивши припущення, що жахлива мумія є не що інше, як тіло