Львівська кухня. Ігор Лильо
можна взяти насіння кропу, як це роблять у Сокальському районі. З однієї цитрини вичавте сік, влийте у воду з кмином. Туди ж додайте саму вичавлену цитрину. Нехай усе покипить хвилини дві, після того шкірку цитрини вийміть. Карамелізуйте цукор: для цього візьміть банячок, поставте на маленький вогонь, додайте 6 столових ложок цукру і 1,5 столової ложки води. Постійно перемішуйте, щоб цукор не пригоряв.
Коли цукор перетвориться на густу однорідну масу, почне темніти і бухтіти білою піною, додайте 2 столові ложки цитринового соку. Ще раз добре розмішайте, дайте півхвилини покипіти і починайте додавати навар з кмину: 6—10 столових ложок (але так, щоб зернятка кмину туди не попали). Перемішуйте, щоб утворилася гарна «патока» брунатного кольору. Відцідіть кмин від узвару і додайте розчинений цукор. Добре ще раз розмішайте і перевірте на смак – має бути вміру солодким, ледь пряним і з відчутною цитриновою нотою.
Коли трохи вистигне – додайте другу цитрину, порізану скибками.Дайте добре настоятися, а через 12—18 годин ще раз розмішайте, налийте у пляшки і покладіть до холодильника. Якщо плануєте випити кандибал упродовж 2—3 днів, то цитрину можна і не витягувати. Але якщо тримати її більше, напій може бути надто гірким.
«Татусько» —Франц Йосиф I
«Татусько» – саме так у місті ще й досі інколи називають найяснішого цісаря Австро-Угорщини Франца Йосифа I. Можливо, тому, що саме цей правитель запам’ятався селянам і мешканцям міст та сіл Галичини як дивовижне поєднання консерватизму та особливого ставлення до своєї Наддунайської імперії як до власної, великої родини.
Імператор, що правив майже сім десятків років, був доволі оригінальною людиною.
Наприклад, він категорично не любив розваг і прийомів, вважаючи їх марнуванням часу та грошей. Він не любив технологічного прогресу, але мирився з його невблаганним поступом.
Попри вимоги етикету, його скромність у побуті та лаконічність у їжі вражала. Щоденний раціон імператора був таким: сніданок о 5.00 ранку починався з хліба, масла і шинки. Другий сніданок о 12.00—12.30 – розсіл, ковбаска чи відварене м’ясо, овочі. О 17.00 подавали прості страви віденської кухні – бульйон Марії Терезії, шницель по-віденськи, запечена телятина, десерт. Вечеря о 19.00 – відбувалась лише в разі перебування в улюбленому австрійському місті-курорті Bad Ischl. Тоді імператорові приносили глибоку тарелю квашеного молока і чорний хліб із маслом.
Проте ті, хто спокусились поглянути на імператора винятково як на симпатичного, але пересічного дідугана, повинні були пам’ятати, що за його оманливою миролюбністю ховався завзятий мисливець. Важко повірити, але за своє життя він встиг вполювати понад 200 тисяч різноманітних звірин, чим, зрештою, дуже пишався.
Франц Йосиф I
У Львові Франц Йосиф І встиг побувати п’ять разів. Офіційні прийо- ми, відвідання виставок, військових об’єктів і навіть спостереження за гуцульським весіллям залишали йому надто мало часу для спілкування зі «своїм народом». Аристократи, чиновники-підлабузники робили все можливе, щоб настрій цісаря