Правда і Кривда: Побутові, моралізаторські казки та притчі. Сборник

Правда і Кривда: Побутові, моралізаторські казки та притчі - Сборник


Скачать книгу
як пес загавкав на прив'язі. І так йому зробилося тяжко! А Смерть уже й квапить:

      – Ну, чого стоїш?

      – Я ще не готовий, – відповів чоловік і зник у своїй хаті. Але тепер уже не смів поглянути синові у вічі. Сів до столу, тяжко схилив голову й мовчить.

      Вийшла надвір сестричка. Побачила, що хтось у саду стоїть і чекає. Коли дівчинка підійшла, Смерть до неї каже:

      – Не бійся мене. Я маю забрати твого братика.

      Дівчинка теж почала просити:

      – Не забирай братика, забери мене! Я його люблю більше, як саму себе.

      – Раз так, ходи зі мною! – і Смерть простягнула свої довгі руки.

      Та дівчині привиділося, що зорі на небі ніколи ще так ясно не світили. Почула, як за садом шумить потічок… І подумала собі: «Моє життя тільки починається. А воно таке красне! Брат менший – знає мало. Йому не так шкода помирати…»

      Дівчина без слова утекла до хати.

      А над ранок надвір вийшла мати. Не бачила довкола нічого, бо очі заливалися сльозами. Та до неї озвалася Смерть:

      – Я прийшла забрати твого сина.

      Мати попросила:

      – Забери мене. Тільки попрощаюся із сином – і прийду.

      – Я тебе чекаю! – промовила Смерть.

      Мати вернулася до хати і мовчки довго-довго дивилася на сина. Та подумала, що хлопчик залишиться живим, і так легко стало їй на серці…

      Вийшла надвір, дивиться: де Смерть? А довкола нікого не видно. Тільки на дорозі хтось дибає геть.

      – Чекай! – гукнула мати.

      Та її не чули.

      Мати знову забігла до хати. Бачить – син усміхнений, здоровий.

      І казці кінець.

      Жінка і курочка

      Жила раз стара баба та мала курочку. Тоту курочку так бавила й пестила, як би яке котятко. За то несла їй курочка щодень по однім яйці.

      Але стара не вдовольнялася одним, та й захотілося їй, що та курочка хоч по двоє або аж по троє яєчок на день несла. Ну що тут робити? От коротка рада: «Чим ми кому ліпше, так і він нам».

      І стала курочку ще ліпше доглядати і пхати в неї, як в дірявий мішок. Коли же курка спаслася та стовстіла, то й цілком нестися перестала.

      Якщо замного жадаєм, то й то тратим, що маєм.

      Жінка й силач

      Чоловік був не беручкий до роботи і легкого сумління. Він не знав, що жінка його дуже сильна, як впадає у нерви, то часом її бив. Так не раз бив, що вона сховається під піч, а він вхопить кочергу і бодай кочергою наштурхає.

      Базарного дня збирається з жінкою на ярмарок: везуть поросят продавати. Доїхали до міста, а тут йде юрба людей, бубнярі бубнять, а попереду – височезний, здоровий і сильний богатир. Зупинився серед майдану, бубняр оголошує:

      – Слухайте, люди! Сходіться на міську площу! До нас приїхав борець з світовим ім'ям, і він буде боротися, якщо надибає пару по собі!

      Йдуть далі, а борець так бутить на людей, як той віл, що хоче бити:

      – Бу-у! Бу-у!

      А ця жінка, що їхала на возі, вчула його голос і відзивається:

      – Бу! Бу!

      Чоловік перелякався і каже:

      – Тихо, жінко, то є світовий борець.

      – Ну-ну,


Скачать книгу