Країна дурнів: Казки про дурнів. Небилиці. Сборник

Країна дурнів: Казки про дурнів. Небилиці - Сборник


Скачать книгу
увечері дід приплівся додому. Став на дверях п’яний-преп’яний, ледве на ногах тримається, й сміється. Побачила його стара й почала сварити:

      – А щоб тебе нечиста сила забрала і в сині скали занесла! Щоб ти на гладкій дорозі ноги поламав! Ану, давай гроші!

      – Немає грошей, – відповідає дід. – Корову вовки з’їли!

      – Щоб я тебе в своїй хаті більше не виділа! Забирайся, бо кості поламаю!

      І пішов дід по світу. Прийшов до річки, добро своє по кущах розклав. Під один кущ – горілку, під другий – ковбасу. Сів та й журиться.

      У цей час один пан з панею на прогулянку вийшли. Підійшли до діда:

      – Звідки, діду, в тебе оця палиця?

      – Купив.

      – Продай її мені.

      – Не продам, бо палиця – чарівна!

      – Яка?

      – Кажу вам, що чарівна!

      Захотів пан переконатися, як то чарує та палиця.

      – Ану покажи, діду, які чудеса твоя палиця виробляє.

      Кинув дід палицю в кущ, під яким заховав ковбасу, пішов за нею, витяг з-під куща не тільки палицю, але й ковбасу. Здивувався пан та й каже:

      – Закуска є, тепер коли б ще й випивка знайшлася.

      Кинув дід вдруге палицю під інший кущ.

      – Ану, паночку, ідіть до того куща, принесіть палицю.

      Побіг пан до куща, шукає палицю й знаходить там пляшку горілки. Приніс горілку до діда й ніяк не може надивуватися, що воно за диво.

      – Скільки просите, діду, за свою палицю?

      – Та коли вже, паночку, так просите, доведеться продати. Платіть шапку грошей!

      Побігла пані за грошима. Принесла шапку грошей, висипала дідові. Взяв пан палицю – й швидше додому, щоб, бува, дід не передумав.

      Повернувся дід додому з грішми. Помирився з бабою, й живуть спокійно.

      Другого дня пішов пан в ліс кидати палицю. Кидав, кидав, та все даремно. Зрозумів він, що дід обманув його, та пізно було.

      Свинка-Парасинка та попова льоха

      Жили собі в одному селі чоловік і жінка. Не були багатими, зате їх дні минали у добрій злагоді й любові. Правда, в сусідів були діти, а в їхній хаті – тільки старий кіт під припічком. Чоловік і жінка все ж таки недовго журилися з того: у них народилася файна, як лялька, дівчинка. А назвали її Парасинкою.

      Чоловік і жінка тішилися дитиною. Та одного разу жінка глипнула, а в колисці – свинка.

      – Ади, що там…

      Протер чоловік очі, теж нахилився до колиски.

      – Свинка! – крикнув він.

      Заплакали чоловік і жінка, та що було робити? Нагодували Свинку-Парасинку і пішли у поле. Коли повернулися, їм назустріч вибігло маленьке порося. Терлося об ноги, кувікало, гейби хотіло щось сказати.

      А в хаті було підметено й на лаві чекав готовий обід.

      І так кожного дня.

      А сусід мав сина – вже парубка, Іванка. Той якось піддивився, що Свинка-Парасинка з кошиком у зубах побігла до лісу. Пішов назирці. Як тільки Свинка-Парасинка увійшла до хащі, то раптом пропала, гейби провалилася у землю.

      – Агій, що за чудо? – здивувався хлопець і вибрався на високе дерево. Звідти він побачив, як Свинка-Парасинка підійшла до старого-престарого дуба і почала бігати довкола. Зсунулася


Скачать книгу