Українські прислів’я і приказки. Отсутствует
все ж Бог дарує, про що люд міркує.
Бачить Бог з неба, що кому треба.
Кого Бог сотворить, того не уморить.
Дав Бог роток, дасть і кусок.
Хто дав зуби, дасть і хліб до губи.
Бог – батько: як буде нас тримати, то буде й годувати.
Як Бог змочив, так і висушить.
Дасть Бог день – дасть і пожиток.
Чи вбогий, чи багатий – у Бога все рівно.
Бог нерівно ділить: жде, щоб самі ділились.
Чоловік міркує, а Бог керує.
Чоловік стріляє, а Бог кулі носить.
Чоловік крутить, а Бог розкручує.
Хто – коли тривога, то до Бога, а по тривозі забуде о Бозі, – то горе йому.
Коли зле гадаєш, чому ж Бога благаєш?
З Богом не треба жартувати.
Хто з Богом, Бог з ним.
Хто проти Бога, то і Бог проти нього.
Як мога коло Бога.
Від серця до Бога, навпростець дорога.
Від серця до неба шляху не треба.
Без Бога ні до воріт, – а з Богом хоч і за море.
Як Бог поможе, то все буде гоже.
Ох ти святий та немазаний! – Святий та Божий: свічку з'їв та й очима світить.
Не все до Бога: треба й до розуму свого.
Бог не гуляє, а добро розділяє: в одного візьме, а другому дасть.
Бог, сказано, з роду не гуляє, все вилами перекидає: один наїсться, другому подає.
Господь милосердний ніколи не спить: у цього щастя відбирає, а тому дає.
Бог довго жде, та тяжко карає.
Надія в Бозі, як є що на возі.
Гріх
Гріх по дорозі біг, та до нас приліг. Всякий чоловік не без гріха.
Чоловік що ступить, то згрішить.
Чоловік не ангел, щоби не згрішив.
Гріх не личком зав'язати та під лавку сховати.
Всяка неправда – гріх.
Все мине, а гріх зостанеться.
Хто чого не знає, тому Бог прощає.
Гріх не йде в губу, а з губи.
Кілько смаку, тілько й гріху.
За тую криху – мало гріху.
За теє Бог не повісить.
Гріх не гріх, аби Бог простив.
Чи гріх, чи два, а вже не видержу.
Обернися, порося, на карася.
Гріха боятись.
Гріхи спокутувати.
Гріхи віддалити.
Де гріх, там і покута.
Адам з'їв кисличку, а у нас оскома на зубах.
Гріх у міх та під лавку, а сам за сметанку.
Постити – говіти
При пості добре відбути гості.
Як зачнем постити, то нічого буде хрестити.
З дурного говіння не буде спасіння.
«Коли ви будете постити?» – «Тоді як хліба не стане».
Говіє, та у рот віє.
До Божого дару з чортовими ногами.
Повозив попа в решеті (як затаїв щось на сповіді).
Молитва, церква, свято
За Богом молитва не пропадає. Розумний молиться, а дурень плаче.
Хто в Бога просить, тому й Бог дає.
До Бога з просьбою.
Нема