Українські прислів’я і приказки. Отсутствует
Боже, віконечко, скажи, відкіля татари йдуть.
Пане Цвіркунський! Ідіть, я буду орати, а ви будете поганяти (кричать хлопці, знайшовши дірку польового цвіркуна).
Комашки, комашки, ховайте подушки, бо татари йдуть.
Мурашки, мурашки, поховайте подушки, бо татари йдуть, ваших дітей поріжуть і ваші подушки заберуть.
Морозе, морозе, іди кутю їсти.
Будьте здорові з колядою.
Узвар на базар, а кутю на покутю.
Віншую вас з цим Новим Роком, щоби вам вилізла кутя боком.
Сійся, родися, жито-пшениця, всіляка пашниця.
На щастя, на здоров'я, на той Новий рік, щоб було ліпше як торік (віншують посівальники).
Верба б'є, не я б'ю, за тиждень Великдень.
Не я б'ю, верба б'є – яка? свята! Будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля.
«Христос воскрес»! – «Воістину воскрес!» (Поздоровляються так на Великдень.) – Діждались ми паски, а далі діждемо і Божої ласки.
Нехай над ним земля пером стане, що добрий був.
Нехай йому земля легка буде.
Царство небесне йому, пером земля над ним!
Нехай со святими спочиває та й нас дожидає.
Царство небесне, вічний покій переставшійся душі (кажуть як почують що дзвонять, коли хтось помер).
Нехай з Богом спочиває (кажуть, як хтось вмер).
Дай, Боже, легенько вигикнути. Нехай тобі легше.
Хто мене пом'янув, щоб кия не минув (коли дуже тикнулось).
Якби не зуби і губи, була б душа на дубі.
На здоров'я! (як хтось чхне).
На здоров'я, на сто літ свиней пасти!
На здоров'я! Спичка в ніс —… та пара коліс, та шматок осі, щоб крутило в носі.
Спичка в ніс, болячка в спиняку, – поздоровляю, як скажену собаку.
Великий рости, – щасливий будь.
Чує щось душа, та мені не каже.
І снується мені перед очі – як вдень, так вночі.
Нема тої драбинки, щоб до неба полізть Свята Покровонько! Покрий мені головоньку – хоч кленовим листочком, хоч біленьким платочком.
До Дмитра дівка хитра, а після Михайла хоч за попихайла.
До Дмитра дівка хитра, а після Дмитра баба хитра.
На Срітення стрічається зима з літом, щоб поборотися, – кому йти наперед, кому вертатися назад.
Коли іде дощ у сонце кажуть – то чорт жінку б є і дочку заміж віддає.
Чухайся кінь з конем, віл з волом, свиня об тин, як немає з ким.
Така честь, як собаці в ярмарок (або всюди ганяють, або господар до воза привяже).
Світ. Місяці (календар). Неділя. Від леду до леду (весна, літо, осінь, зима)
Світ
Кілько світа, тілько й дива.
Хто в світі не бував, той чуда й дива не видав.
У Бога світа багато.
Початок, і не можна знати, звідки він узявся.
Ніхто не може світа пережити.
Як буде місяць червнець, то буде й світу кінець.
Як ся зійде Стрий і Ломець (ріки), то буде світу кінець.
Усе