Українські прислів’я і приказки. Отсутствует
так коржа!
– … як спечемо, так і дамо.
Таке уїдливе.
Не стій над моєю душею.
Та вже сиди, не сиди, то нічого не випросиш.
За людьми і хата згорить (докучають).
Оце! неначе та орда.
Приший хвіст!
Приший кобилі хвіст!
– … а в кобили і свій є.
– … як обернеться, то далеко опинишся.
Ходить, як корова за телям.
– … як теля за коровою.
Як хвостик, позаду бігає.
Хвостиком біга.
Причепилась, як хвіст.
Стримлять, як більма на очах.
Без Гриця і вода не освятиться.
Де не посій, там вродиться.
Тебе де не посій, то вродишся.
Ти вродишся там, де тебе не посіяно.
Кинь мене, Боже, де мене не треба.
І чого б я ліз туди, куди не треба.
Не лазь там, де тебе не треба, – так тобі і треба.
Злість
На кого злість лізе – гірш ножа ріже.
Лучче злосливому шнурок на шию заложити, ніж бідних людей правдивих зводити.
За лучину знайде причину.
Не з сива, не з дива.
Відхрестишся від дідька, а збудешся гріха.
Як гріх на душі! Куди ти, обмано, лізеш! Геть, сатано!
Відчепись без шага!
Візьміть відчіпного.
Відчепись від мене – глянь на Бога.
Нападись на кого богатшого.
– … то і шага дасть.
– … чи не дасть хто копійки, або шага.
Відчепися напаснику, я не була на празнику.
Від чорта відхрестишся, відмолишся, а від нього, дурня, і ломакою не відіб'єшся.
Ані від нього відмолитися, ані відхреститися.
Нехай тобі сто чортів.
– … і сіра свитка.
Нехай сто бісів твоїй матері.
Пусти чорта в хату, то він і на піч залізе.
І ладаном не викуриш.
На твоє лихо зроблю.
Зроблю тобі на злість.
Плюнь на мару!
На злість моїй жінці, нехай мене б'ють.
Коли моя жінка така, то нехай свині борошно їдять.
– … жінка – шельма, так нехай свині муку їдять.
Піду до церкви, але не буду молитися.
Піду вже, тату, до церкви, але чорта з'їси, щоб я Богу молився.
Господарська курка, комірницькій корові ногу переломила.
Не міг по коневі, то по голоблях.
Як нема на кого, то на жінку.
Хто винен? – Невістка! – Та невістки дома нема. – Так плахта її дома.
– Не невістка, так невістчина плахта.
– Невістчина і плахта шкоду робить, бо невістки дома нема.
– Е, ніхто не зробив!… Он невістчина плахта висить – то вона зробила.
На того вина, кого в дома нема.
Негаразд – жінка ледащо: не зварить, не спече, коли нема що.
Нічим вовкові блювати, так ликом.
Нічим не візьмеш, так і клоччям.
Як на злість.
Як на ту шкоду.
Так робиш, як мені на злість.
Або