Українські прислів’я і приказки. Отсутствует
косовиці нема, а ми вже сіно возимо.
Де ще у Бога теє літо, а він вже косу клепає (по Різдві).
П'є на вовчу шкуру.
Теля каже: «будь ласкав», а тот уже з довбнею.
Помаленьку, бо спинку зломиш!
Де ще у Бога той Великдень, а він уже з крашанками!
– … уже й з пасками!
Хрестять люди, хоч ся ще не уродило.
Тоє хрести, що вродиться.
Не зарікайся всього робити, тільки свого уха вкусити.
Славні бубни за горами, а прийдеш ближче – собача шкура.
– … бубон за горами, а близько – як коробка.
Не все то золото, що блищить.
Твоя слава велика: сім сіл – один віл.
Був колись дворянин, та чорт ім'я перемінив.
Убий – та й виграй.
Убий та й виграй, – умри та й оженися.
Упертий
Упертий гірше свині.
Уперта, як свиня.
Вперта коза, вовкові користь.
Шия товста (непокірливий, ситий).
Чи бачив хто з чорта м'ясо?
Чорта в окріп, а чорт утік.
Хоч гавкай на нього – нічого не вдієш!
Хоч заріж, то не хоче!
Хоч кременем ухо ріж, так затявся!
Хоч камінь на шию, та у воду.
Хоч йому кіл на голові теши.
Хоч стріль йому в очі.
Хоч із гармати стріляй (не почують, не злякаються, не послухають).
З гармат не злякать.
Хоч стріляй у нього.
– … а воно тільки очі витріщить на тебе і дивиться; таке уперте – христіянин такий.
Еге! так як на пеньку став.
Як на пень заїхав.
Хоч вогню до нього прикладай (тверде таке, запекле).
Вовка в плуг, а він до чорта в луг.
Його до ліса, а воно до біса.
Його тягни до ліса, а він лізе до біса.
Ти йому плюй в очі, а він каже – дощ паде.
Хоч води лий в очі, то скаже – дощ іде.
Плюнь йому в очі, а він каже – «ще ж двічі».
Піп з хрестом, а чорт з хвостом.
Піп своє, а чорт своє.
Піп своє править, а той – убий його сила Божа – своє править!
Піп у дзвін, а чорт у калатало.
– … у клепало, та й каже, що його голосніше.
Бог Богове, а біс бісове.
Ти йому своє, а він тобі своє.
Йому слово, а він сто.
«Стрижене!» – «Голене!»
– Ти йому «стрижено», а він тобі «голено».
– Але ж стрижено! – Ні, таки голено! – Стрижено. – Кошено. – Стрижене, а не смажене (у жінки з чоловіком суперечка зайшла: він каже «голено», а вона «стрижено»; вже він її і бив, і чого не робив, ніщо не помагає. Ну каже, коли так – і повів її топити: але ж і тут те саме: уже потопала, а ще руку висунула з води і двома пальцями мов ножидями показала, що стрижене). Йому кажу: «тату», а він каже: «кату», їй кажеш «овес», а вона каже «гречка».
З тобою ходити, як з туром водитись (як з бовваном).
З тобою водитись, як з лихою годиною.
Як з биком битись, а все молока не діб'єшся.
Як