Епістолярій Тараса Шевченка. Книга 2. 1857–1861. Группа авторов
копии к празднику; впрочем, посмотрим тогда.
Выздоравливай же скорее и приезжай сюда; а то уж и нам скучно так долго ждать. Прощай и будь здоров.
Семен и все кланяются.
Тв[ой] М. Лазаревский.
280. Т. Г. Шевченка до М. М. Лазаревського
19 березня 1858. Москва
19 марта.
Друже мій єдиний! Рад би на крилах летіть до вас, та прокляте око, щоб воно не вилізло, не пускає. Сьогодня був у мене доктор і ранше Великодньої неділі не пускає мене в дорогу. А його, розумного, треба послухать, а то не буде чим дивиться на світ Божий і на тебе, мій друже єдиний!
Рисунки мої, я думаю, тепер уже получені. Нехай фотограф зробить хоч один екземпляр, бо мені хочеться, щоб граф Ф[едор] П[етрович] (якщо він найде їх достойными того), щоб передав їх на святках М[арії] Н[іколаєвні]. Добре було б, якби так зробилося.
Де той там у чорта Овсянников пропадає? Я не знаю, чи купив він мені чемодан, чи ні. Якщо купив, то нехай хоч соломою напха та пришле мені, а то доведеться в Москві куповать. Прощай, мій друже єдиний. Поцілуй Семена за мене.
Щирий твій
Т. Шевченко.
Як передаси рисунки графу Ф[едору] П[етровичу], сідай на чугунку та до мене, та вкупі і вернемося в Пітер. Єй-богу, добре б було б.
281. M. M. Лазаревського до Т. Г. Шевченка
23 березня 1858. С.-Петербург
Христос воскресе!
Мій друже Тарасе! Жаль, что твоє око наробило так погано; а мы ждали тебя сегодня непременно. Пожалуйста не мешкай, когда выздоровеешь.
И 3 дня, и вчера я был у фотографа; он говорит, что чрезвычайно трудно снять копии с твоих картин, что все черные места не выходят, но обещал постараться и на днях возвратить. Я ему говорил, что если оч[ень] трудно, то пусть и не делает, но он непременно хочет сделать.
Завтра буду у графа и графини и разузнаю все.
Посылаю тебе вчера полученное мною письмо страховое.
Третьего дня я думал было махнуть в Москву и уже было собрался, да обстоятельства изменились, и теперь мои дела в таком положении, что из П[етер]бурга я не могу выехать; впрочем, м[ожет] б[ыть] на праздниках и удастся, но едва ли. Поздравляю тебя с праздниками и желаю тебе…
Весь твой Михаил.
282. М. О. Максимовича до Т. Г. Шевченка
27 березня 1858. Москва
27 марта 1858 г., Москва
Приїздив до тебе по слову твому в дев’ять і привозив тобі «Гуся», і твого, і нашого, да тебе, лебедика, вже не застав. Бувай же здоровенький, на все добре – і пощасти тобі Боже!.. Посилаю тобі з паном Галаганом твого «Гуся» і мою тобі застольну віршу і отношеніє в контору «Русской Беседы» Петербурзьку (при книжной лавке Алексея Ивановича Давыдова на Невском проспекте в доме Заветного, против арсенала Аничкина дворца), чтобы тоби доставили «Беседу» нашу за два прежни[е] годы и за сей 1858 год.
Не забувай же земляка свого щирого
М. Максимовича.
На четвертій сторінці:
Тарасу Григорьевичу Шевченку.
283. Т. Г. Шевченка до М. О. Максимовича
5 квітня