Почувайся добре. Нова терапія настрою. Дэвид Д. Бернс
гніваєтеся, «придурком», «мудаком» або «шматком лайна», бачите її лише у негативному світлі. Це можна назвати крайньою формою надмірного узагальнення – «глобалізацією» або «монстризацією». Хтось, певне, справді зрадив вашу довіру, тож цілком правильно – обурюватися тим, що зробила ця людина. Однак, чіпляючи наличку, ви, навпаки, створюєте враження, що він або вона погані. Ви спрямовуєте гнів на того, ким ця людина «є».
Коли ви «списуєте» людей, то подумки занотовуєте все, що в них не подобається (ментальний фільтр), та ігноруєте або недооцінюєте їхні позитивні риси (знецінення позитиву). Ось так ви встановлюєте помилкову ціль для свого гніву. Насправді кожна людина – це складна суміш позитивних, негативних і нейтральних рис.
Чіпляння налички – це процес викривлення мислення, який провокує у вас почуття невиправданого обурення й моральної зверхності. Деструктивно так дивитися на себе: наличка неминуче відкриє дорогу вашій потребі звинуватити іншу людину. Ваша жага відплати поглиблюватиме конфлікт і виявить такі самі ставлення та почуття в людині, на яку гніваєтеся. Чіпляння налички неминуче спрацьовує як самоздійснюване пророцтво. Ви протиставляєте себе іншій людині й доводите ситуацію до міжособистісної війни.
За що насправді точаться ці бої? Часто ви захищаєте власну самооцінку. Інша людина може загрожувати вам образами або критикою, може вас не любити або не погоджуватися з вашими ідеями. Отже, ви битиметеся не на життя, а на смерть, обстоюючи власну честь. Проблема в тому, що інша людина не зовсім нікчемне лайно, хоч як би ви на цьому не наполягали! І до того ж ви не можете додати собі самоповаги, принижуючи когось іншого, навіть якщо від цього тимчасово поліпшиться ваш настрій. Зрештою, лише власні негативні викривлені думки можуть позбавляти вас самоповаги, як зазначено у четвертому розділі. У цьому світі є лише одна людина, що загрожує вашій самооцінці, – і це ви. Ваше почуття гідності може знизитися, лише якщо принизите себе. Насправді дієве рішення – покласти край абсурдній внутрішній лайці.
Ще одне типове викривлення, що провокує гнів, – намагання прочитати чужі думки, коли вигадуєте задовільні для себе пояснення, чому інша людина вчинила так, як вчинила. Ці гіпотези часто помилкові, адже вони не описують справжніх думок і сприйняття, що мотивували іншу людину. Через обурення вам може й не спасти на думку перевірити, що говорите собі.
Поширені причини, якими можете пояснювати небажану поведінку іншої людини, такі: «У нього важкий характер», «Вона нечесна», «Він завжди такий», «Вона дурна», «Вони погані» тощо. Проблема так званих пояснень полягає в тому, що це лише додаткові налички, які не надають жодної правдивої інформації. Власне, саме вони вводять в оману.
Ось приклад: Джоан осатаніла, коли чоловік заявив, що краще в неділю подивиться футбол по телевізору, ніж піде з нею на концерт. Джоан страшенно образилася, сказавши собі: «Він мене не кохає! Він завжди все робить по-своєму! Так нечесно!»
Проблема