Список Шиндлера. Томас Кініллі
випустив з руки конверт на коліна Штернові:
– Ось їхній баланс. Скажіть, як він вам?
Іцхак сказав, що герові Шиндлеру слід поспитати не тільки його, а ще кого-небудь.
– Звичайно, – відповів Оскар. – Але мені важить ваша думка.
Штерн швидко прочитав балансовий звіт; потім, за якісь три хвилини, раптово відчув, яка дивна тиша запала в кабінеті. Підвівши погляд, він побачив, як уважно спостерігає за ним гер Оскар Шиндлер.
Звичайно, у таких людей, як Штерн, був предковічний дар відчувати праведного ґоя, який може стати буфером чи частковим пристановищем посеред дикунства інших. То було чуття безпечної оселі, потенційного прихистку. І ось відтепер можливість покровительства гера Шиндлера надавала їхній бесіді особливого тону, як ледь помітного відтінку надає тонка, невловна чуттєва обіцянка розмові між чоловіком і жінкою на вечірці. Була пропозиція щодо того, про що Штерн знав більше, ніж Шиндлер, і її не можна було озвучувати в жодному разі, щоб не зруйнувати цей ніжний зв’язок.
– Це чудова справа, – сказав Штерн. – Можете переговорити з моїм братом. І, звичайно, тепер є можливість військових контрактів…
– Точно, – пробурмотів гер Шиндлер.
Адже після здачі Кракова майже блискавично – навіть до того, як закінчилась облога Варшави, – при генерал-губернаторі Польщі була влаштована Інспекція з озброєння, і їй доручили укласти контракти на постачання речей, потрібних для армії, з відповідними виробниками. На таких заводах, як «Рекорд», столове приладдя й посуд для польової кухні могли стати в пригоді. Як було відомо Штернові, Інспекцію з озброєння очолював генерал-майор вермахту Юліус Шиндлер. Чи не родич він часом Оскарові Шиндлеру, поцікавився Штерн.
– Ні, боюся, що ні, – відповів йому Шиндлер, але таким тоном, у якому відчувалося прохання, щоб Штерн тримав цю неспоріденість у таємниці.
– У кожному разі, – мовив Штерн, – навіть кістяк виробництва на «Рекорді» приносить понад півмільйона злотих на рік, а нове обладнання для штампування металу і печі можна добути порівняно легко.
Тут усе залежало від доступу гера Шиндлера до кредитів.
Гер Шиндлер зауважив, що емальований посуд йому ближчий, ніж тканини. Адже починав він із сільськогосподарської техніки, тож розуміється на парових пресах тощо.
Штерн уже перестав питати себе, чому цей елегантний німецький підприємець забажав поговорити з ним про ділові можливості. Подібні зустрічі не раз траплялися в історії його племені, і нормальними діловими розмовами цього було не пояснити. Він іще поговорив, роз’яснив, як Комерційний суд встановить плату за оренду конкурсної маси. Оренда з можливістю купівлі – це ж краще, ніж бути тройгендером. У ролі тройгендера ви лише наглядач, вас повністю контролює міністерство економіки.
Штерн, притишивши голос, наважився сказати:
– І згодом виявиться, що вас обмежуватимуть у тому, кого брати на роботу…
Шиндлер усміхнувся.
– А звідки ви це знаєте