Список Шиндлера. Томас Кініллі
не передбачали жодної компенсації для попереднього пожильця. У той день, коли Оскар прийшов, пані Міна Пфефферберґ саме хвилювалася, що ж станеться з її квартирою на Ґродській.
Кілька друзів Шиндлера пізніше стверджували – хоча перевірити це неможливо, – що він шукав виселених Нуссбаумів, які винайняли житло на Подґужі, і, знайшовши, вручив їм близько п’ятдесяти тисяч злотих компенсації. Кажуть, ніби за ці гроші Нуссбауми організували собі втечу до Югославії. П’ятдесят тисяч злотих позначали серйозний переступ; але жодного подібного акту непокори Оскар не чинив до Різдва. Деякі з друзів урешті-решт казали, що щедрість була хворобою Шиндлера, шаленством, однією з його пристрастей. Він міг дати таксистові чайові, що вдвічі перевищували суму на лічильнику. Але й те варто сказати – він вважав, що влада чинить із житлом несправедливо, і поділився думкою зі Штерном не тоді, коли в режиму почалися серйозні неприємності, а тієї, найщасливішої його осені.
У кожному разі, пані Пфефферберґ і гадки не мала, що цей високий ошатний німець робить біля її дверей. Може, він прийшов спитати про її сина, котрий саме сидить на кухні? Може, він прийшов конфіскувати її квартиру – і її справу з оформлення інтер’єрів, і старовинні речі, і французькі гобелени?
Фактично до Хануки в грудні німецька поліція за наказами Житлової комісії добереться й до Пфефферберґів, підійде під двері й накаже їм забиратися вниз, на холод, на бруківку Ґродської. Коли пані Пфефферберґ попросила дозволу піднятися додому по пальто, їй відмовили; коли пан Пфефферберґ пішов до письмового столу по фамільний золотий годинник, його вдарили в щелепу. «Я бачив у минулому жахливі речі, – казав Герман Ґьоринґ, – дрібні шофери й ґауляйтери отримали від таких дій зиск майже у півмільйона». Вплив такої легкої здобичі, як золотий годинник пана Пфефферберґа, на моральну стійкість Партії, мабуть, розчарував Ґьоринґа. Але того року в Польщі для гестапо не було характерно доповідати про вміст квартир.
Коли Шиндлер уперше прийшов до квартири Пфефферберґів на другий поверх, родина ще була зайнята буденною справою. Пані Пфефферберґ і її син говорили про зразки, рулони тканини і шпалер, коли постукав гер Шиндлер. Леопольд не збентежився. У квартирі було два входи-виходи: парадний і через кухню; вони були один навпроти одного, по різні боки сходового майданчика. Леопольд пішов назад на кухню і став у щілину стежити за відвідувачем. Він побачив великі розміри цього чоловіка, модний крій його костюма. Він повернувся до матері у вітальню. Щось відчуваю, сказав він, що це гестаповець. Якщо впустиш його з парадних дверей, я завжди можу вислизнути через кухню.
Пані Міна Пфефферберґ тремтіла. Вона відчинила парадні двері. Звичайно, вона прислухалася до звуків у коридорі. Пфефферберґ насправді вже взяв пістолета, сунув його за пояс і збирався підгадати свій вихід під заходження гера Шиндлера. Але видавалося дурним піти, не дізнавшись, чого хоче той німецький чиновник. Була ймовірність,