Відьмак. Сезон гроз. Анджей Сапковський
Любив на неї дивитися.
– Корал?
– Що?
– Відповідно до чуток, ти завжди можеш побачити те, що побачити захочеш. Що вистачить тобі для того кількох заклять та артефакту.
– Чуткам, – вона підвелася на лікті, зазирнула йому в очі, – здається, треба буде знову скрутити якийсь суглоб. Це мусить відучити чутки молоти язиком.
– Я дуже тебе прошу…
– Я жартувала, – відрізала вона. У голосі її не було навіть сліду веселощів.
– А що такого, – заговорила, коли він промовчав, – ти хотів би побачити? Або провістити? Як довго ти проживеш? Коли чи як ти помреш? Який кінь виграє Великі третогорські перегони? Кого колегіум електорів вибере ієрархом Новіграда? Із ким тепер Йеннефер?
– Литто.
– Про що тобі йдеться, можна дізнатися?
Він розповів їй про крадіжку мечів.
Блиснуло. А за мить із гуркотінням прокотився грім.
Фонтан тихесенько поплюскував, басейн пахнув мокрим камінням. Мармурова дівчинка скам’яніла в танцювальній позі, мокра та лискуча.
– Скульптура та фонтан, – поспішила з поясненням Корал, – не для заспокоєння моєї любові до претензійного кічу й не ознака поступки снобістській моді. Вони служать конкретним цілям. Скульптура зображує мене. У мініатюрі. У віці дванадцяти років.
– Хто б тоді припустив, що ти так добряче розвинешся.
– Це тісно пов’язаний зі мною магічний артефакт. А фонтан – вірніше, вода – служить мені для дивінації[28]. Думаю, ти знаєш, що воно таке й у чому дивінація полягає?
– Загалом.
– Крадіжка твоєї зброї сталася якихось днів десять тому. Для вичитування й аналізу подій минулих, навіть дуже давніх, найкращою й найпевнішою є онейромантія[29], але для цього необхідний дуже рідкісний талант снобачення, якого я не маю. Сортілегія або клеромантія[30], нам, швидше за все, не допоможе, так само як піромантія чи аеромантія[31], які, скоріше, придалися б для відгадування доль людей за умови, що маєш щось, що тим людям належало… волосся, нігті, частини одягу й таке інше. До предметів, у нашому випадку – мечів, це застосувати не вдасться. А тому, – Литта відвела з лоба руде пасмо, – залишається нам дивінація. Як ти напевне знаєш, вона дозволяє бачити й передбачати майбутні події. Допоможуть нам стихії, бо сезон настав по-справжньому грозовий. Ми поєднаємо дивінацію з керауноскопією[32]. Наблизься. Візьми мене за руку й не відпускай. Нахилися й вдивляйся у воду, але за жодних умов не торкайся її. Сконцентруйся. Думай про свої мечі! Інтенсивно про них думай!
Він чув, як вона скандує закляття. Вода в басейні реагувала, із кожним словом формули пінячись та хвилюючись усе сильніше. З дна почали спливати великі бульбашки.
Вода вигладилася та скаламутнішала. А потім повністю проясніла.
З глибини дивляться темні, фіалкові очі. Вороново-чорні локони каскадом спадають на плечі, лисніють, відбивають світло, наче павичеве пір’я, звиваючись та хвилюючись при кожному русі…
– Про мечі, – нагадала
…служить мені для дивінації – дивінацією (від лат. divinatio – «провіщую», «передбачаю») з часів античності називають різноманітні практики, пов’язані зі спробами передбачення майбутнього чи бачення минулого за допомогою магічних чи божественних дій та взаємодій.
Онейромантія (від давньогрец. oneiros – «сон» та manteia – «провіщення») – це мистецтво провіщення та передбачення за снами; могло бути як «пасивної» форми (пояснення зі снів третіх персон), так й «активної», пошукової, за якої пророчі сни бачить сам онейромант.
…сортілегія або клеромантія – клеромантія (від давньогрец. kleros – «доля», «жереб» та manteia – «провіщення») – практика ворожіння, під час якої застосовують кидання жереба, у ролі якого могли використовувати кістки або гральні кубики; сортілегією називалося ворожіння за текстами, у якому книжку треба розгортати навмання й шукати сенс у побачених словах чи реченнях.
…піромантія чи аеромантія – піромантія (від давньогрец. pyr – «вогонь» та manteia – «провіщення») – це ворожіння за допомогою полум’я (у яке треба було вдивлятися, досягаючи прозріння через медитацію); аеромантія (від давньогрец. aer – «повітря» та manteia – «провіщення») – провіщення за повітряними явищами, наприклад за хмарами, їхніми формами та траєкторіями руху.
…поєднаємо дивінацію з керауноскопією – керауноскопія (від давньогрец. keraunos – «грім» та skopеo – «споглядаю», «дивлюся») – це ворожіння за допомогою грому, коли його інтенсивність, сила чи пауза між блискавкою та звуком могли сказати ворожбитові про минуле чи майбутнє, щодо якого той ставив запитання.