Справжня історія Стародавнього світу. О. Р. Мустафін

Справжня історія Стародавнього світу - О. Р. Мустафін


Скачать книгу
як млинець. Зазвичай таблички легко вміщувалися у долоні, так що в письмовому столі потреби не було. Іноді таблички вкладали у конверти – також глиняні, на яких ставили печатки, щоб вберегтися від підробок.

      Складні малюнки на глині відтворити важко. Тому шумери змушені були спрощувати знаки, і врешті вони стали нагадувати набір рисочок або клиночків. Саме тому шумерську писемність часто йменують клинописом. Спочатку знаки розміщували один під одним – писали стовпчиком згори донизу. Але згодом дійшли висновку, що зручніше писати у рядок – зліва направо.

      2. Боги шумерів. Шумери швидко зрозуміли, що записувати можна не лише розпорядження царів, закони чи господарські розрахунки, а й давні легенди, перекази і вірші. Завдяки глиняним табличкам, що збереглися навіть у вогні пожеж, ми знаємо, як жили мешканці давньої Месопотамії, чим займалися, як виховували дітей, у яких богів вірили.

      Незважаючи на те, що в кожного шумерського міста був свій «небесний захисник», існували боги, яким вклонялися всі мешканці країни. Бога неба звали Ану, бога землі і повітря – Енліль, бога води – Енкі. Енліля також вважали богом долі, за велінням якого на землі наставав день. За легендами, саме він створив їстівні рослини, дав людям мотику і плуг, звів міста. Енкі шанували як бога мудрості.

      Клинописний текст з міста Адаб (приблизно XXVI ст. до н. е.).

      Головним небесним світилом шумери вважали місяць. Бог місяця носив ім’я Наннар. Його син Уту був богом сонця. А дочка Інанна – богинею вечірньої зорі, а також – кохання, родючості, мисливства і війни. Її часто зображували у вигляді жінки-войовниці у колісниці, в яку запрягали левів.

      Будь-які природні явища і стихійні лиха шумери вважали проявом волі богів —їхньої милості або навпаки —невдоволення. Вони вірили, що могутні і безсмертні боги насправді дуже схожі на людей і поводять себе так, як і земні царі. Їдять і п’ють, заздрять одне одному, сваряться і воюють між собою, вимагаючи від простих людей лише безумовної покори і постійних пожертв. А тих, хто не виконує їхніх настанов чи навіть забаганок, жорстоко карають.

      Одного разу, стверджує шумерська легенда, боги, роздратовані зневагою до них, вирішили взагалі знищити людство і наслали на землю Всесвітній потоп. Але Енкі вирішив урятувати одного чоловіка на ім’я Утнапіштім, який слухався богів і вів праведне життя. На пораду Енкі той збудував корабель, у який сів разом з родиною, худобою і дикими тваринами, щойно вода вкрила землю. Шість днів тривала буря. На сьомий вгамувалася. Ворон допомігУтнапіштіму знайти верхівку гори, що височіла над водою. Вийшов він на берег і приніс жертву богам. Пробачили боги людей, зупинили потоп, і нащадки Утнапіштіма розселилися по всій землі.

      Шумерські боги. Відбиток циліндричної печатки (Лувр).

      Табличка із записом шумерської легенди про Всесвітній потоп (Британський музей).

      3. Шумерська наука.


Скачать книгу