Історія чемпіонатів Європи з футболу. Тимур Желдак
матч, а потім і наступний з тим же самим Люксембургом. Все розвивалося за сценарієм гостей: французи, що вийшли відстояти нічию, увесь матч стоїчно відбивалися, навіть після того, як на 37-й хвилині пропустили м’яч від Клайссена. Збірна Бельгії неодноразово могла розвинути свій успіх і забезпечити собі путівку в чвертьфінал Чемпіонату Європи, але, як часто буває, сталося все навпаки – за 6 хвилин до фінального свистка півзахисник збірної Франції Ербе втік до воріт суперника і зрівняв рахунок.
У подальших матчах обидві команди відвантажили Люксембургу по три м’ячі, але якщо для французів ця перемога стала тріумфальною, то бельгійцям вона принесла лише слабку розраду.
2 жовтня 1966, Щецін. Польща – Люксембург 4:0 (49ʹ Ярошик 1:0, 54ʹ Ліберда 2:0, 73ʹ Гжегорчик 3:0, 87ʹ Садек 4:0).
22 жовтня 1966, Париж. Франція – Польща 2:1 (26ʹ Ді Налло 1:0, 61ʹ Гжегорчик 1:1, 85ʹ Лек 2:1).
11 листопада 1966, Брюссель. Бельгія – Франція 2:1 (51ʹ, 54ʹ Ван Гімст 1:0, 2:0, 67ʹ Лек 2:1).
26 листопада 1966, Люксембург. Люксембург – Франція 0:3 (8ʹ Ербе 0:1, 40ʹ Рівельї 0:2, 41ʹ Лек 0:3).
19 березня 1967, Люксембург. Люксембург – Бельгія 0:5 (19ʹ Ван Гімст 0:1, 30ʹ Штокман 0:2, 36ʹ Ван Гімст 0:3, 59ʹ, 73ʹ Штокман 0:4, 0:5).
16 квітня 1967, Люксембург. Люксембург – Польща 0:0.
21 травня 1967, Хожув. Польща – Бельгія 3:1 (28ʹ, 41ʹ Любанські 1:0, 2:0, 52ʹ Пейнс, 2:1, 72ʹ Шолтисик 3:1).
17 вересня 1967, Варшава. Польща – Франція 1:4 (13ʹ Ербе 0:1, 26ʹ Брихчі 1:1, 33ʹ Ді Налло 1:2, 63ʹ Гі 1:3, 85ʹ Ді Налло 1:4).
8 жовтня 1967, Брюссель. Бельгія – Польща 2:4 (15ʹ Девриндт 1:0, 26ʹ Змієвські 1:1, 35ʹ Девриндт 2:1, 45ʹ Брихчі 2:2, 51ʹ, 70ʹ Змієвські 2:3, 2:4).
28 жовтня 1967, Нант. Франція – Бельгія 1:1 (37ʹ Клайссен 0:1, 84ʹ Ербе 1:1).
22 листопада 1967, Брюгге. Бельгія – Люксембург 3:0 (62ʹ Тіо 1:0, 66ʹ Клайссен 2:0, 76ʹ Тіо 3:0).
23 грудня 1967, Париж. Франція – Люксембург 3:1 (42ʹ, 47ʹ, 53ʹ Любе – 0, 2:0, 3:0, 85ʹ Клейн 3:1).
Група 8. 130 тисяч розчарованих шотландців
Відбір на європейський чемпіонат у восьмій групі став ні чим інакшим, як розіграшем Чемпіонату Великобританії. Зараз подібне досить важко собі уявити, але в п’ятдесятих, та і шестидесятих роках ця схема влаштовувала як самих британців – одна з їхніх збірних отримувала гарантоване місце в наступному колі змагань, – так і усю іншу Європу, оскільки отримати в суперники по групі родоначальників футболу означало суттєво зменшити свої шанси на успіх.
Потрібно відзначити, що на відміну від інших груп, де розклад матчів складався за домовленістю сторін з урахуванням кліматичних умов, розкладів внутрішніх чемпіонатів і так далі, на Британських островах ігри проходили в визначені дні за круговою системою. Основними конкурентами, як і передбачалося, для англійців стали шотландці. І хоча горяни почали турнір не дуже упевнено (нічия в Кардіффі була здобута на передостанній хвилині, а перемога вдома над збірною Північної Ірландії виявилася мінімальною), інтригу закрутив матч на лондонському стадіоні «Уемблі». 15 квітня 1967 року у присутності ста тисяч глядачів шотландці, що назвали потім цей матч «наш Кубок світу», виграли у збірної Англії 3:2. Варто зазначити, що тренер англійців Альф Рамсей виставив на цю гру точнісінько той склад,