Історія чемпіонатів Європи з футболу. Тимур Желдак
0:2, 90ʹ – пен. Болл 0:3).
21 жовтня 1967, Белфаст. Північна Ірландія – Шотландія 1:0 (69ʹ Клементс 1:0).
22 листопада 1967, Лондон. Англія – Північна Ірландія 2:0 (43ʹ Херст 1:0, 62ʹ B. Чарльтон 2:0).
22 листопада 1967, Глазго. Шотландія – Уельс 3:2 (16ʹ Гілзен 1:0, 18ʹ Дейвіс 1:1, 57ʹ Дурбан 1:2, 65ʹ Гілзен 2:2, 78ʹ МакКіннон 3:2).
24 лютого 1968, Глазго. Шотландія – Англія 1:1 (19ʹ Пітерс 0:1, 39ʹ Х’юз 1:1).
28 лютого 1968, Рексхем. Уельс – Північна Ірландія 2:0 (75ʹ Ріс 1:0, 84ʹ Дейвіс 2:0).
Чвертьфінал
Дійсні чемпіони світу – англійці – останніми закінчили свій відбірковий цикл, але першими вступили у бій на наступній стадії. Слід зазначити, що перед стартом стадії плей-офф УЄФА прийняло доповнення до регламенту, яким вводилося правило гостьового гола, який на випадок рівності показників важив удвічі від домашнього. У разі неможливості застосування подібного правила (типовий випадок – нульова нічия), команди визначали переможця або в додатковому матчі (якщо домовлялися заздалегідь), або шляхом простого жеребкування. Так Чемпіонат Європи 1968 року увійшов до історії, особливо радянського футболу, як «першість, програна монетою».
Але повернемося до наших англійців, тим паче, що сліпа доля була до них не прихильна – чемпіонам світу дісталися в суперники чемпіони Європи. Слід визнати, що збірна Бобі Чарльтона з честю вийшла з ситуації, перемігши як в рідних стінах, так і на виїзді. Безумовно, прикро було прощатися з переможцями попереднього турніру на такій ранній стадії, та не варто забувати, що Іспанія і в чвертьфінал-то потрапила завдяки наполегливості ірландців і самонадіяності чехів. А ось Англія цими двома перемогами підтвердила невипадковість свого чемпіонства на Мундіалі і більш ніж серйозну заявку на Кубок Європи.
Ще більше невипадковою виглядала пара Франція – Югославія. Як ви пам’ятаєте, вісім років тому югослави в півфіналі Кубка Європи обіграли Францію в Парижі. Уся французька преса сурмила про необхідність реваншу, чим дуже «навантажила» самих футболістів. В результаті перший матч, що проходив в Марселі, французи почали обережно, повільно, з оглядкою на власні ворота. Подібна гра проти молодої і швидкої югославської збірної не принесла успіху – за годину гри гості вийшли вперед. Максимум, чого добилися французи перед своєю несамовитою публікою – зусиллями Ді Налло зрівняти рахунок.
Матч у відповідь у Белграді став справжнім «побиттям немовлят». Югослави відкрили рахунок вже на першій хвилині, а до середини першого тайму вели 3:0, на перерву ж команди пішли за переваги 4:1 на користь господарів. У другому таймі збірна Франції також не знайшла ніякої «секретної зброї», а югослави відзначилися ще одного разу – за 10 хвилин до фінального свистка. Подібний розгром навіть для «романтичних» 60-х був подією надзвичайною, тому не дивно, що після цієї гри склад збірної Франції змінився на 90 %.
Найбільш рівні команди зійшлися в протистоянні Болгарія – Італія. Несподівані переможці своєї групи болгари в домашньому матчі начебто і не помітили «катеначчо» італійців, раз по раз розриваючи їхні захисні редути. Були