Історія чемпіонатів Європи з футболу. Тимур Желдак
Треба сказати, що олімпійці (як їх ще називали в радянський час, «перспективні кандидати в першу збірну») Радянського Союзу в той час наводили страх на всю Європу, виносячи Нідерланди, Францію та Австрію з великим рахунком. Але так склалося, що тренером головної збірної Гуляєв пропрацював всього нічого: 41 день підготовки до чвертьфіналу і самі матчі. Відразу ж після того, як перша збірна пробилася на ЄВРО, а олімпійська завоювала путівку в Мюнхен, тренер був звільнений з обох постів.
Першу збірну до Бельгії, а потім і олімпійську збірну в Мюнхен повіз вихованець донецького футболу Олександр Пономарьов, вищим досягненням якого можна вважати чемпіонство в першості СРСР з «Динамо» (Москва) у 1963 році. До речі, це було передостаннє чемпіонство колись легендарного клубу в першостях СРСР і останній по-справжньому зоряний рік його воротаря Лева Яшина.
Відбірковий турнір
Група 1. Про шкоду лікування нежиті відсіканням голови
У першій групі виявилося два явних претенденти на єдину путівку в чвертьфінал – географічні сусіди і одвічні суперники Румунія і Чехословаччина. Пікантності двобоям цих збірних додавало й недавнє протистояння в рамках мексиканського Мундіалю, де румуни мінімально виграли в очній зустрічі, але не здобули успіху в інших іграх, а чехословаки взагалі програли всі матчі в групі.
Слід визнати, що група у збірної Чехословаччини підібралася не сама прохідна – з Англією, Бразилією і Румунією. Проте не минуло й 10 років, як ті ж чехи зі словаками лише у фіналі програли Бразилії легендарного Пеле! А тут посіли останнє місце в групі з двома забитими м’ячами і нулем очок!
Не стерпіла такої ганьби Чехословацька федерація футболу і… відрахувала зі збірної всіх учасників Чемпіонату світу 1970 року на чолі з тренером! У результаті вже за 11 тижнів після закінчення світової першості у відборі на ЄВРО-72 на матч з фінами вийшла абсолютно оновлена збірна Чехословаччини.
Звісно, що гравців цієї оновленої команди не по сільських клубах набрали, та ось зігратися як слід хлопці не встигли. До того ж збірна Фінляндії відстояла єдиний забитий м’яч, дружно обороняючи свої ворота. У результаті – нічия, яка згодом буде коштувати команді ЧССР участі у фінальному турнірі, а для фінів залишиться боязкою одиничкою в графі набраних очок у всьому відбірковому циклі ЄВРО-72.
Після нічиї з фінами до складу ЧССР були повернуті багатодосвідчені футболісти, в тому числі і дуже надійний воротар Іво Віктор. Гра команди покращилася, проте в цей же час не менш успішно виступали і румуни, які в підсумку обійшли чехословаків лише за різницею м’ячів. Відзначився у складі румунів двома забитими м’ячами і Мірча Луческу, який пропустив початок сезону через травму. У вирішальному матчі Луческу міг стати і головним винуватцем невдачі, адже на 19-й хвилині не зміг відкрити рахунок, пробивши прямо у воротаря з пенальті. Однак завдяки голам Дембровські і Добрина румуни виграли головне для себе в цьому відбірковому