Сатирикон. Поезії. Іван Драч
Кузьки
Бо в нього іншої нема
Любили Кучму по-французьки
По камасутрі і навспак
А він їм каже: Суки дзуськи
Я у кольчузі вже закляк
Любили Кучму без любові
Без нього НАТа возлягла
У Празькім золотім алькові
Де Балтія вся догола
А Україна – посмітюха
Хотіла з ними возлягти
Та відтягли її за вуха
Ти ще мала тобі рости
А Берлусконі – дон в законі
Як цьмокне Кучму у чоло
Зареготали люди й коні
Й від серця трохи відлягло
Бо Буш і Блер по дупі били
Саддам судомився в диму
Любили Все ж не долюбили
А в нас оскома
Це ж чому?!
В. А. Ющенко
І
Тендерна рівність
Славні мої діти
Ми гермафродити
А наш вождь-бухгалтер
Все ж носить бюстгальтер
Любить міфи-міфчики
І міняє ліфчики
Любить мані-маники
І міняє станики
Станики-нацицники
Дістає поличники
Від Юлі-мужчини
Часто й без причини
А Юля штаниною
За народ стіною
А Юля-мільярдерша
У народі перша
Коли ж наш бухгалтер
Скине свій бюстгальтер.
II
Юшкоїди
Чи кучмовоз піде у юшку
І чи розварить все вона
Чи Кучма всіх візьме на мушку
Всім язики поприпина
Чи Ющенко усіх подужа
В благословенну Божу мить
Чи лиш обіцянок калюжа
Із тої юшки задимить
Бо благовірні юшкостяги
Вже повсідались за столи
Ще так далеко до звитяги
Вони ж всі крісла загребли
На запах кропу і петрушки
Усілась загребуща рать
Бо ще ж нема отої юшки
Вони ж ложками торохтять.
III
Парадокс
Пив славу, гроші, владу пив.
Його Господь сам покропив.
Та по великому рахунку
Чогось забракло в тому трунку.
Тоді здригнувся весь народ,
Коли змія вповзла у рот.
Коли прийшла найбільша скрута,
Сил додала йому отрута.
Й епоха подала мужчину
Для честі, слави і для чину…
І. С. Плющ
Епіграма
Політичний метр як метр
Йде він зростом в кілометр
Чуба кинувши назад
На посаду без посад
Бо така у нього вада
Що він більший ніж посада.
І. О. Заєць
Епіграма
Він з народом тет-а-тет
Піддає всім жару
Іван Заєць моджахед
З Холодного Яру
Командири польові
Воюють Хрещатик
А у нього в голові
Черкаський Хрещатик
Тут він партію кує
В підкови крицеві
Хто вождя лише вдає
Він