Сатирикон. Поезії. Іван Драч
на труди вродив,
Олесь нас розверта на весну!
А жайвір скоро вже струну
Туди до нього нам покаже.
Тож, браття, серцем на весну —
Хай в кризі мерзне серце враже…
Еліта
Ярославу Яцківу
Хто хоче бути елітою,
Приходь в елітарну світлицю.
Хто хоче – приходь з півлітрою,
Хто може – приводь молодицю.
Зустрінеш у Яцківа Ситника,
Комісаренка й Костюка,
Трьох бомжів, а трьох не видко,
Трьох кагебістів родом з Чека.
Й мені помагає освіта ця,
Куди мене часом заносить…
Світлиця од розуму світиться.
Шукаєм консенсус – знаходимо нонсенс…
А з нонсенсу знову – в атаку на істину
Завершує все це келих вина.
Знайшли ми нарешті істину істинну:
In vino veritas, мабуть, вона…
Метаморфози
Ця бабера
Мегера
Гера
В одній сфері колись була
мастаком.
І чіплялась
по молодості
за кожного хера,
Ноги закліщуючи
замком…
Тепер стала
Святенницею…
Неосвоєна сфера…
Темперамент вогненний
аж рве вудила!
Тепер тяжко батожить
кожного Люцифера,
Кому здуру по молодості
сласно дала…
Скука
Скука – це дуже підлотна сука.
Нудьга – це тяжко підступна Яга.
Це вам не стрільба із лука —
Атомна це базука.
Коли Вам на душу скука —
Проклята нудьга наляга…
«Знов скажені свої гармати…»
Знов скажені свої гармати
Розвертає на мене судьба,
Прагне душу мою заламати
Чи дощенту добити хіба.
Але знову душа не здається
І дає тій судьбі одкоша,
І душа над судьбою сміється,
Бо вона головніша – душа.
Звитяги
Від перемоги
До перемоги
Вперед
Аж доки простягнемо ноги
Вперед
А перед ногами вперед
Крепований наш портрет
Попереду нашої перемоги
Виставлять наші стяги
Виставлять усі звитяги
У крематорії
Наперед
У цій звитяжній історії
Від В’ячеслава
Наша слава
Від Віктора
Усі Вікторії
Спроба піаркомпанії
Чи вас можна допитати —
До вас можна в депутати?!
А то морди лізуть в лорди,
Розставляючи бігборди,
А то писки лізуть в списки
Без тавра і без прописки —
Коли час підіб’є риску,
Скільки буде того писку,
Коли випадуть зі списку?!
А то хери пнуться в мери,
в сери,
в пери…
Б’ються за есесесери…
Коли час усіх похерить —
Всі