.
суспільства для позначення «утворення» дітей[92].
Львівський етнолог Я. Тарас в одній зі статей про зоління білизни та пов’язаного з ним посуду (жлукта), не оминув народні погляди на «жіночу» кров та причини, що, як вірили у народі, викликають порушення менструального циклу. Однією з головних жінки-інформаторки називали спільне прання «місячних» сорочок у тих самих ночвах[93].
М. Чучко, науковець із Чернівців, у одному з розділів своєї монографії, присвяченої соціорелігійному життю православного населення північних волостей Молдавської землі та австрійської Буковини, розглядає ставлення Церкви і мирян до позашлюбних сексуальних зв’язків і незаконнонароджених дітей[94].
Певну інформацію щодо вірувань та уявлень українців про зачаття дитини, часові заборони, пов’язані зі статевим актом, знаходимо у дисертаційній роботі А. Забловського[95].
Етнологам у розробці окресленої тематики можуть стати в пригоді й праці зі споріднених проблем. Зокрема, темі дітозгубництва присвячене монографічне дослідження відомого харківського історика В. Маслійчука, який на основі матеріалів з Лівобережної та Слобідської України XVIII століття спробував довести, що «потреба приховати блуд та уникнути осуду дуже часто виявлялася більш важливою, ніж цінність новонародженого життя»[96].
Цікавим у контексті нашої проблематики може бути один із розділів іншої монографії вченого, присвячений девіантній поведінці жіноцтва у 80–90-х роках XVIII століття. Робота написана на основі матеріалів Харківського намісництва[97].
Окремо необхідно виділити й публікації історика Катерини Дисої, що стосуються історії дослідження сексуальності та деяких її девіантних форм[98].
Наразі етнологи й історики у дослідженнях приділяють значну увагу правовому, майновому, сімейному статусу жінок у різні історико-хронологічні періоди, а також їхній ролі в історії та культурі України. Серед численних праць – роботи етнологів Ганни Горинь[99], Юрія Гошка[100], Романа Чмелика[101]. Серед істориків привертають увагу роботи Марти Богачевської-Хомяк, Олександра Кривошия[102], Оксани Маланчук-Рибак[103], Наталії Старченко[104], Олени Стяжкіної[105], Лариси Буряк[106], Тетяни Орлової[107], Ірини Петренко[108] та багатьох інших. Хоча об’єктом вивчення у згаданих працях не є жіноча тілесність, фізіологія та сексуальність, вони певним чином можуть стати у пригоді для історичного екскурсу або мати довідковий характер.
Певну інформацію про жіноче тіло можемо почерпнути і в українському фольклорі. Тут допоможуть роботи Михайла Красикова[109] та Миколи Лесюка[110]. Варто згадати й працю Миколи Сулими, який зібрав і впорядкував архівні
Тарас Я. Зоління білизни, деякі аспекти гігієни та пов’язані з нею уявлення // Полісся України: Матеріали історико-етнографічне дослідження. Овруччина. – 1995. – Вип. 2. – Л., 1999. – С. 182.
Чучко М. К. «И възят Бога на помощь»: соціально-релігійний чинник в житті православного населення північних волостей Молдавського воєводства та австрійської Буковини (епоха пізнього середньовіччя та нового часу). – Чернівці, 2008. – С. 171–180.
Забловський А. В. Соціалізація статево-вікових груп у традиційній культурі українців другої половини ХІХ – початку ХХ ст.: Дис. … канд. іст. наук. – К., 2005. – С. 59–61.
Маслійчук В. Дітозгубництво на Лівобережній та Слобідській Україні у другій половині XVIII cт. – Х., 2008. – С. 63.
Маслійчук В. Девіантна поведінка жіноцтва у 80–90-х рр. XVIII cт. (за матеріалами повітових судів Харківського намісництва) // Провінція на перехресті культур: Дослідження з історії Слобідської України XVII–XIX ст. – Х., 2007. – С. 304–338.
Диса К. Історія сексуальності ранньомодерної доби: уявлення і дискусії на зламі ХХ і ХХІ століть // СОЦІУМ. Альманах соціальної історії. – К., 2010. – Вип. 9. – С. 392–401;Диса К. Прихована частина айсбергу: «гріх бестіальний» у Ковелі XVIII ст. в контексті історії сексуальності // Повсякдення ранньомодерної України. Історичні студії в 2-х томах. Т.1: Практики, казуси та девіації повсякдення / Від. ред. В. Горобець. – К., 2012. – С.245–252.
Горинь Г. Громадський побут сільського населення Українських Карпат (XIX – 30-ті роки XX ст.). – К., 1993. – 199 с.
Гошко Ю. Г. Звичаєве право населення Українських Карпат та Прикарпаття XIV–XІХ ст. / НАН України: Ін-т народознав. – Л., 1999. – 336 с.
Чмелик Р. Мала українська селянська сім’я другої половини XIX – поч. XX ст. – Л., 1999. – 143 с.
Кривоший О. П. Жінка в суспільному житті України за часів козаччини: Історичні розвідки. – З., 1998. – 67 с.; Кривоший О. П. Материзна. Жінка в правовій культурі українського народу (Х – пер. пол. XVII ст.). – З., 2001. – 95 с.
Маланчук-Рибак О. Українські жіночі студії: історіографія та історіософія. – Л., 1999. – 54 с.
Старченко Н. П. Становище жінки-шляхтянки на Волині другої половини XVI – початку XVII ст.: майновий та правовий аспекти: Автореф. дис…канд. іст. наук. – Львів, 2002. – 19 с.
Стяжкіна О. В. Жінки в історії української культури другої половини ХХ століття. – Донецьк, 2002. – 270 с.
Буряк Л. Жінка в українському історичному наративі: автори, ідеї, образи. – К., 2010. – 368 с.
Орлова Т. В. Жінка в історії України (вітчизняна історіографія ХХ – початку ХХІ ст.). – К., 2009. – 584 с.
Петренко І. Шлюбно-сімейні відносини в повсякденному житті мирян Російської держави XVIIІ ст.: в 2 ч. – Ч.1. – П., 2010. – 276 с.; Петренко І. Шлюбно-сімейні відносини в повсякденному житті мирян Російської держави XVIIІ ст.: в 2 ч. – Ч.2. – П., 2010. – 305 с.; Петренко І. Шлюбно-сімейні відносини українців у другій половині XVIIІ ст. – П., 2009. – 119 с.
Красиков М. «Ой дам тобі водиці живої…»: Заметки собирателя укр. эрот. фольклора // Живой журн. (Киев) – 2005. – № 2. – С. 52–53; Красиков М. Таємничий дивосвіт українського еросу // Українські сороміцькі пісні / Упоряд. М. Красиков. – Х., 2003. – 287 с.; Красиков М. Український традиційний «сороміцький» фольклор у сучасному суспільстві: Проблема рецепції // Традиційна культура в умовах глобалізації: проблема наслідування культурного коду нації: Матеріали Міжнар. наук-практ. конф. 21–22 груд. 2006 р. – Х., 2006. – С. 116–122.
Лесюк М. П. Еротизм в українському пісенному фольклорі: Наук. вид. – Івано-Франківськ, 2010. – 244 с.
Сулима М. Гріхи розмаїті: єпитимійні справи XVII–XVIIІ ст. – К., 2005. – 256 с.